ответ:Земля має в першому грубому наближенні форму сплюснутої кулі (екваторіальний радіус дорівнює 6377 км, полярний — близько 6355,5 км[1], середній — 6371 км[2]) і складається з декількох оболонок. Ці шари можуть бути визначені або їх хімічними або їх реологічними властивостями. В центрі розташоване ядро Землі з радіусом близько 1250 км, яке в основному складається із заліза та нікелю. Далі йде рідка частина ядра Землі (яка складається в основному з заліза) з товщиною близько 2200 км. Потім 2900 км в'язкої мантії, що складається з силікатів і оксидів, а зверху доволі тонка, тверда земна кора. Вона також складається з силікатів та оксидів, але збагачена елементами, які не зустрічаються в мантійних породах. Наукове розуміння внутрішньої будови Землі базується на топографії і батиметр гірських порід у відслоненнях, зразках піднятих на поверхню з великих глибин в результаті вулканічної активності, аналізі сейсмічних хвиль, які проходять крізь Землю, вимірюванні гравітації областей Землі та експериментах з кристалічними твердими тілами при тисках і температурах, характерних для глибоких надр Землі.
Объяснение:
Гетеретрофтар - (грекше һетерос - басқа, тропһе - қорек) - қорек ретінде автотрофтар синтездеген органикалық заттарды пайдаланады. Бұларга жануарлар, саңырауқұлақтар және көптеген микроорганизмдер жатады. Қоректің түріне байланысты гетеретрофтар - өсімдіктермен қоректенетін фитофагтарға, жануарлармен қоректенетін - зоофагтарға, өлекселермен қоректенетін - некрофагтарға, жануарлардың соңғы өнімдерімен (экскременттерімен) қоректенетін - копрофагтарға, өсімдіктер шірінділерімен қоректенетін - сапрофагтарга және жартылай ыдыраған органикалық заттармен қоректенетін - детритофагтарға бөлінеді. Гетеретрофты организмдер автотрофты организмдер түзетін барлық заттарды, кейде өнеркәсіпте адам қолымен жасалған көптеген заттарды да ыдырата алады. Оның кейбіреулерін жай ыдыратып, кейбіреулерін ыдырата алмайды. Мысалы, балауыздан анаӘробты жағдайда жер бетіндегі органикаклық заттардың негізгі үлесін құрайтын геополимерлер (қара шірік, кероген) түзіледі. Биосферадағы органикалық заттардың ыдырауында жануарларға қарағанда саңырауқұлақтар мен бактериялардың ролі зор. Автотрофты организмдер менгетеретрофты организмдер бірге қоректік (трофикалық) қатшастармен байланысқан біркелкі боиологиялық жүйені құрайды.[1]
