Характерные особенности непроизводственной сферы Дании

Підприємства галузі розташовані на території всіх областей України, у містах Києві і Севастополі.Найбільші лісові масиви розташовані в Поліссі і Карпатах.ки малоцінної деревини і її відходів створено 25 цехів деревних плит. Найбільші з них — на ~57321 домобудівному комбінаті, Наддвірнянському лісокомбінаті, Київському і Черкаському деревообробних комбінатах і інших. Цеху твердих деревоволокнистих плит діють на Вигодському лісокомбінаті, Оржівському деревообробному комбінаті і Київському експериментальному комбінаті плитних матеріалів.

Виробництво фанери, у тому числі великого формату і водостійкої, зосереджено на підприємствах Карпатського регіону, Рівненської, Черкаської областей і Києва.

Меблева промисловість найбільш розвита у великих містах — Києві, Харкові, Дніпропетровську, Донецьку й інших. Значні меблеві центри сформувалися в межах лісопромислових районів, де зосереджені основні лісосировинні ресурси (Карпати, Житомирська, Львівська, Київська й інша області). Серед найбільш спеціалізованих меблевих підприємств — Ужгородський фанерно-меблевий комбінат, Івано-Франківська меблева фабрика, Дніпропетровський, Донецький, Чернівецький меблеві комбінати, меблевий комбінат «Стрий» і інші.

Складової галузі є лісозаготівельна промисловість. Свого розвитку вона досягла на території Закарпатської, Івано-Франківської і Чернівецької областей. Основні лісозаготівельні підприємства в цьому регіоні — держлісгоспи Держкомлісу і спеціалізовані підрозділи колишніх лісокомбінатів Мінпромполітики України. Заготівля і вивезення деревини здійснюються на промисловій основі цілий рік.

Лісохімічна галузь представлена такими спеціалізованими лісохімічними підприємствами, як Перечинський, Свалявський і Великобичковський лісокомбінати в Закарпатській області і Вигодський лісохімічний завод на Івано-Франківщині. На основі сухої перегонки деревини вони роблять деревне вугілля, оцтову кислоту, а також хімічну продукцію — карбомідні смоли, етилацитат, хімреагент для буравлення шпар тощо.

На фото изображена, скорее всего, переходная форма кучевой облачности в слоисто-кучевую (их еще называют вечерними), когда кучевые облака начинают распадаться на размытые полосы облачности и теряют свою округлую вершинку.

Поэтому, из предложенных Вам вариантов облачности походит лишь вариант "б" - кучевые.

Объяснение:

Перистые - НЕТ. Потому что они относятся к облакам верхнего яруса и имеют тонкую, размытую структуру, внешне напоминают строение пера.

Слоистые - НЕТ. Потому что слоистая облачность покрывает обычно все небо, имеет серый или темно-серый цвет, часто при этом выпадают осадки (морось - летом, переохлажденная морось и снежные зерна - зимой и ледяные иглы - для полярных районов)

Слоисто-кучевые: Их легко можно спутать с высоко-кучевыми.  Разница в расположении нижней границы облачности (НГО).

Слоисто-кучевые и кучевые относятся к облакам нижнего яруса от 30 м до 2000 м), а высоко-кучевые - к среднему ярусу облачности (от 2000 м до 6000 м).