1.Раскол земной коры был сопровожден излиянием лавы на дне моря, отделением от материка крупных частей-островов и образованием настоящей гирлянды, ограничивших Охотское море. Так образовались Курильские острова. Всего на островах больше 150 вулканов и только 39 из них действующие.
2.Климатическая характеристика Амурской области :
Климат Амурской области резко-континентальный с чертами муссонности. Формирование такого климата обусловлено взаимодействием солнечной радиации, циркуляции воздушных масс и географических факторов. ... На севере области средняя январская температура понижается до -40°С. В межгорных впадинах до -50°С.
3.Нил, как правило, называют самой длинной рекой в мире, с длиной около 6 650 км, а Амазонка называется второй, с длиной не менее 6 400 км.
Самая большая река края, Камчатка (длина 758 км, площадь водосбора 55,9 тыс. кв. км), в отличие от других камчатских рек она на большом отрезке своей длины течет по Центральной Камчатской равнине и имеет горный характер лишь в верховьях. Река имеет множество притоков.
4.Больше всего популяция амурских тигров находится в охраняемой зоне на юго-востоке России, по берегам рек Амур и Уссури в Хабаровском и Приморском краях. Около 10% (40-50 особей) популяции обитает в Китае (в Маньчжурии).
5.Приморье — настоящая жемчужина в короне российской геологии. В крае есть практически все полезные ископаемые, в том числе — золото, платина, сапфиры, алмазы, уран, германий, иттрий, литий, ванадий, редкоземельные металлы, на которые огромный с во всем мире.
6.Климатические условия на Чукотке чрезвычайно разнообразны в зависимости от удаленности береговой линии и от характера топографии. В каждом районе существует собственная мозаика мезо- и микроклиматов, более или менее отличающихся от общего климата, показатели которого слагаются из результатов, получаемых в метеобудке, т. е. на высоте 2 м, которая не всегда репрезентативна по местоположению.
В целом климат Чукотского полуострова морской, так как основным климатообразующим фактором на всем азиатском северо-востоке являются циркуляционные процессы атмосферы вследствие близости двух океанов (Справочник..., 1968). На Чукотском полуострове преобладают морские ветры — прохладные и. часто приносящие низкую облачность, накладывающую отпечаток на температурный режим.
7.Реки Сахалина относятся к бассейнам Охотского моря, Татарского пролива и Амурского лимана, реки Курильских островов к бассейнам Охотского моря и Тихого океана.
В Сахалинской области насчитывается 65175 рек общей протяженностью 105260 км; на Сахалине протекает 61178 рек, на Курилах 3997. Наиболее крупные реки Сахалина: Поронай (350 км), Тымь (330 км), протекающие по центральной части острова в меридиональном направлении. Все другие реки текут преимущественно в широтном направлении и имеют небольшие размеры. 98% общего количества рек составляют малые реки, имеющие длину до 10 км.
Объяснение:
Объяснение:
Закономірності поширення форм рельєфу. Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія. Загальний план будови рельєфу України (розташування, напрямок простягання та висота низовин, височин і гір) зумовлений насамперед тектонічною будовою. У цьому можна пересвідчитись, порівнявши тектонічну і фізичну карти України. Більшість великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напрямку залягання тектонічних структур. Велику роль відіграє найдавніша структура — Український кристалічний щит, який і задав основний напрямок іншим структурам. Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Водночас у західній частині України зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами обернений: Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині та Передкарпатському прогину відповідають неузгоджені з ними форми рельєфу — височини і горбогірні пасма. Це пов'язано з так званими неотектонічними рухами — підняттями земної кори, що відбувалися там наприкінці кайнозою. Тоді зазнала підняття майже вся територія України, крім берегової смуги Причорномор 'я. Найбільше піднялися Карпати й Передкарпаття, Кримські гори, Донецька і Подільська височини. Це спричинило активне врізання в земну поверхню річок, які утворили глибокі зі стрімкими схилами долини, а на півдні Подільської височини — каньйони.
