Параллельные прямые, их признаки и свойства. Урок 1 Используя рисунок, найди неверный ответ.

∠2 и ∠4 – внутренние односторонние углы
∠3 и ∠4 – смежные углы
∠1 и ∠2 – вертикальные углы
∠1 и ∠3 – соответственные углы
∠2 и ∠3 – внутренние накрест лежащие углы
∠1 и ∠4 – внешние односторонние углы​

Приливная электростанция  (ПЭС) – разновидность гидроэнергетической станции, которая использует кинетическую энергию приливов.
Строительство ПЭС целесообразно на морских побережьях, рельеф которых позволяет возводить значительные по площади водозаборные бассейны, а также в заливах и устьях рек, где уровень приливных колебаний волны составляет не менее 4 м.

Принцип работы приливных электростанций

Во время прилива вода под высоким напором поступает через клапаны ПЭС в замкнутый  водозаборный бассейн и параллельно вращает колеса гидротурбин, соединенных с гидрогенераторами в теле плотины. По мере выравнивая уровней воды в бассейне и море, клапаны автоматически закрываются.

При наличии одного водозаборного бассейна в ПЭС выработка электрической энергии происходит примерно 4-5 часов за рабочий день с временными интервалами до 1-2 часов четыре раза в сутки. Когда уровень воды опускается до минимальной отметки, автоматически открываются спускные клапаны плотины и поток воды устремляется в обратном направлении, повторно вращая гидротурбины электростанции.

На параметр мощности станции влияют: сила и характер приливов, размер и количество закрытых бассейнов, число установленных гидротурбин и гидрогенераторов. Для увеличения проектной мощности приливной станции и временного периода, в течение которого происходит выработка электрической энергии, устанавливают сразу несколько приливных  бассейнов, но для этого требуются значительные финансовые инвестиции и большие затраты времени.

 Достоинства приливных станций:

отсутствие вредных выбросов в атмосферу,возможность максимально точного прогнозирования выработки электрической энергии (приливы и отливы – явление постоянное и хорошо изученное),в отличие от типовых проектов гидроэлектростанций, организация приливных станций не требует значительных изменений ландшафта прибрежной зоны,большой срок службы (более 100 лет),низкая себестоимость электрической энергии,возобновляемость водных ресурсов,отсутствие риска затопления прилегающей территории.

Причины малой распространенности ПЭС

Необходимость отведения значительной прибрежной территории под организацию бассейна станции. В странах с теплым, благоприятным климатом береговые зоны целесообразней использовать под организацию туристического бизнеса и пляжного отдыха. По этой причине ПЭС, как правило, устанавливают на морских побережьях в северных географических широтах.Малая мощность наряду с высокой стоимостью строительства и, как следствие, большой срок окупаемости проекта.

В России пока существует одна приливная электростанция: Килогубская ПЭС на Баренцевом море, действующая с 1968 года. Среднегодовая мощность станции составляет порядка 1.2 млн. кВт/ч. В настоящее время планируется строительство еще одной ПЭС в Мурманской области, на побережье Баренцева моря. За рубежом приливные станции функционируют в США, Франции, Великобритании, Южной Корее, Канаде, Норвегии, Китае, Индии и в некоторых других государствах.

Світове виробництво риби продовжить рости протягом наступного десятиліття, незважаючи на те, що кількість промислової риби залишиться на колишньому рівні, а нинішнє стрімке зростання аквакультури сповільниться. Про це йдеться в новій доповіді Продовольчої і Сільськогосподарської Організації Об'єднаних Націй (ФАО).

В останньому випуску доповіді організації «Стан світового рибальства і аквакультури» (SOFIA) повідомляється про те, що до 2030 року виробництво продуктів рибальства і аквакультури виросте до 201 млн. тон.

Це на 18% більше в порівнянні з поточним рівнем виробництва в 171 млн тон.

Однак в майбутньому для забезпечення зростання необхідно буде забезпечити подальший прогрес у зміцненні режимів управління рибним господарством, скороченні втрат і відходів, а також вирішенні таких проблем як незаконний промисел, забруднення водного середовища і зміна клімату.

«Сектор рибальства має вирішальне значення для досягнення мети ФАО щодо викорінення голоду та неповноцінного харчування в світі, а його внесок в економічне зростання і боротьбу з бідністю зростає», - сказав Генеральний директор ФАО Жозе Граціану да Сілва.

«Однак цей сектор не позбавлений своїх власних проблем, включаючи необхідність скорочення частки улову, що здійснюється без дотримання принципів біологічної стійкості», - продовжив він.

Тенденції глобального пропозиції риби

Згідно з даними доповіді, у 2016 році в дикій природі було видобуто 90,9 млн. тон риби, тобто відбулося невелике зниження - на 2 млн. тон - у порівнянні з попереднім роком, головним чином через періодичні коливання популяцій перуанської Анчовети, пов'язаних з погодним явищем Ель-Ніньо.

Дикий промисел починаючи з 1990-х років залишався здебільшого стабільним.

Впродовж останніх десятиліть споживання риби зростало - 20,4 кг на душу населення в 2016 році проти менш 10 кг в 1960-х роках - в деякій мірі завдяки збільшенню виробництва в секторі аквакультури, який швидко розширювався в 80-х і 90-х рр.

За даними доповіді SOFIA 2018 у 2016 році виробництво риби досягла 80 млн. тон, забезпечуючи 53 відсотки всієї риби, що споживається людиною.

Незважаючи на те, що зростання аквакультури сповільнилося - у період з 2010 по 2016 рік приріст становив 5,8% на рік у порівнянні з 10% в 1980-х і 1990-х роках – її збагачення є ймовірним у найближчі десятиліття, особливо в Африці.