Рельєф земної поверхні вивчає географічна наука, що називається геоморфологією (у перекладі з грецької ге - земля, морфе - форма). Складовою частиною геоморфології є орографія (у перекладі з грецької орос - гора, графіо - пишу).
Вона вивчає рельєф за зовнішніми ознаками: взаємним розташуванням хребтів, височин, улоговин та інших форм рельєфу, їх розміри, висоту і напрями. Саме наука орографія допомагає складати карти з фізичної географії.
Рельєф України досить різноманітний. На рівнинній території України, що є частиною великої Східноєвропейської рівнини, чергуються низовини і височини. На її заході підносяться гірські пасма Українських Карпат, на крайньому півдні височать пасма Кримських гір.
Поверхня території України формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток вплинули новітні (сучасні) тектонічні рухи, давні зледеніння і відкладання лесів (жовтувата пориста порода, що утворилась в льодовиковий період), коливання рівня моря, ерозійна робота річок і вітру, господарська діяльність людини.
Якою ж є сучасна поверхня України? 70% її площі займають низовини, 25% - височини і тільки 5% - гори.
Низовини, височини і гори неоднакові за висотою і формами рельєфу.
Піднятість рівнинної частини території України над рівнем моря становить у середньому 175 м. На Азово-Чорноморському узбережжі абсолютні висоти коливаються в межах 10-15 м, на височинах – 300-400 м. Гірські хребти досягають 1 700 - 2 000 м, і найвищою точкою всієї України є гора Говерла (2 061 м) в Українських Карпатах.
Низовини, височини і гори України приурочені до різних тектонічних структур, що впливали на розвиток сучасного рельєфу, поверхню окремих частин території. Про те, як тектонічні структури впливали на формування рельєфу, ви дізнаєтесь після вивчення тектонічної будови України.
Низовини
На півночі України розташована Поліська низовина, що має похил до річок Прип'яті і Дніпра. Висоти її не перевищують 200 м, тільки Словечансько-Овруцький кряж піднімається до 315 м. На Поліській низовині розвинута густа річкова сітка. Ділянки між річками мають плоско-хвилясту поверхню, на якій є горби і зниження.
На південь від Поліської низовини вздовж лівого берега Дніпра простяглася Придніпровська низовина, її поверхня похилена в західному і південно-західному напрямах, абсолютні висоти змінюються від 170-140 до 120-90 м. В її межах виділяється широка долина Дніпра з крутим правим берегом і кількома терасами на лівому. На сході долина Дніпра поступово переходить у Полтавську рівнину, яка має плоску і горбисту поверхню з долинами та балками.
На півдні України розташована Причорноморська низовина, поверхня якої має абсолютні висоти 150-120 м. Низовина поступово знижується до Чорного моря. Складовою частиною її є Північно-кримська рівнина, поверхня якої поступово знижується до Сиваша. Абсолютні висоти її не перевищують 40 м над рівнем моря.
З південного заходу до Українських Карпат прилягає частина Середньо-дунайської низовини - Закарпатська низовина. Вона слабо похилена на південний захід і має абсолютні висоти 120-105 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована долина річки Тиси з її притоками.
Височини
У центральній частині України розташована Придніпровська височина, абсолютні висоти якої становлять 280 - 320 м на півночі і до 150-170 м на півдні. В її східній частині виділяється своєрідний район - Канівські гори. Тут знаходиться могила генія українського народу Тараса Шевченка.
На південному сході розташована Приазовська височина з висотами 150-300 м. Тут на поверхню виходять кристалічні породи, що утворюють підвищення, звані в народі "могилами" (г. Бельмак-Могила, 324 м).
У західній частині України розташовані Подільська та Волинська височини, поверхня їх дуже розчленована. Абсолютні висоти становлять 320-350 м (г. Камула, 471 м). На Волинській височині виділяється Мізоцький кряж, на Подільській - окремі масиви-гори: Кременецькі гори, Гологори, Розточчя, Опілля, Товтри (Недобори).
На сході України знаходиться Донецька височина, її середні висоти становлять 175-300 м. Найвища точка - г. Могила Мечетна (367 м). На територію України заходить південно-західними відрогами Середньоросійська височина. Висота її в межах нашої країни не перевищує 236 м. Тут дуже багато ярів, балок.
З північного сходу до Українських Карпат прилягає Перед-карпатська височина з висотами 650-800 м, густою сіткою річкових долин.
На межиріччі річок Пруту і Дністра розміщене хвилясте горбисте пасмо, що утворює Хотинську височину. З південного заходу на північний схід височина тягнеться на 50 км. її середні висоти в західній частині становлять 350-400 м, в східній - зростають до 350-475 м. Тут знаходиться найвища точка рівнинної частини України г. Берда висотою 515 м. Височина складена вапняками, глинами, гіпсами, поверхня її розчленована притоками річок Пруту і Дністра, які мають глибокі долини з крутими схилами. Більша частина височини вкрита буковими і дубово-грабовими лісами.
