Укажіть низовини, які лежать у прогинах Південноамериканської платформи.?

Объяснение:

Загальні відомості. Рельєф. Історія формування і типи рельєфу. Геологічна будова і корисні копалини. Клімат. Внутрішні води. Ґрунти. Рослинність. Тваринний світ. Природні райони

Австралія (Australia, від латинського australis - південний) - материк, розташований у Південній півкулі.

Загальні відомості

Простягається на 3200 км з півночі на південь від 10°41' пн. ш. (мис Йорк) до 39°11' пд. ш. (мис Південно-Східний) і на 4100 км із заходу на схід від 113°05' сх. д. (мис Стип-Пойнт) до 153°34' сх. д. (мис Байрон). Із заходу і півдня омивається Індійським океаном, зі сходу і півночі - морями Тихого океану: Тасмановим, Кораловим, Тиморським і Арафурським. Береги розчленовані слабко, великі затоки - Карпентарія на півночі і Велика Австралійська на півдні; єдиний великий півострів - Кейп-Йорк.

Австралія - найменший з материків. Площа 7631,5 тис. км2 (з островами Тасманія, Кенгуру, Мелвіл та ін. близько 7704,5 тис. км2). Острів Тасманія відділений від Австралії протокою Басса шириною 224 км. Уздовж східного узбережжя Австралії на 2300 км простягається Великий бар'єрний риф.

Рельєф

У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря.

Головні орографічні одиниці:

Західно-Австралійське плоскогір'я - середні висоти 400-500 м, з піднятими краями: на сході - хребет Масгрейв (м. Вудрофф, 1440 м) і Макдоннелл (м. Зил, 1510 м), на півночі - масив Кімберлі (висота до 936 м), на заході - плосковершинний пісковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході - хребет Дарлінг висотою до 582 м.

Центральна низовина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії - 12 м нижче рівня моря. На південному заході - хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.

Великий Вододільний хребет, середньовисотний, з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії - гора Косцюшко, 2230 м.

Історія формування і типи рельєфу

Для этнического и расового состава населения Южной Америки характерна большая сложность, что связано с особенностями ее исторического развития. Здесь живут представители всех трех больших рас: монголоидной, европеоидной и экваториальной. Здесь обитают примерно 250 больших и малых народов. В отличие от народов Старого Света многие из крупных этносов Южной Америки образовались уже в новое время. В их формировании участвовали три главных элемента: коренное индейское население, эмигранты из стран Европы и рабы, вывозившиеся из Африки.При этом первое место в социальной иерархии колониального общества принадлежало креолам – родившимся в Америке потомкам испанских и португальских завоевателей. Далее шли индейцы, негры и многочисленные смешанные группы. К смешанным группам относились метисы – потомки от браков креолов с индейцами, мулаты – потомки от браков креолов с неграми и самбо – результат браков негров и индейцев.В XIX в. и первой половине XX в. «белое» население Южной Америки значительно возросло. На современной этнической карте Южной Америки отчетливо виден испано-португальский ареал, в пределах которого без особого труда ассимилировались также романоязычные иммигранты. Еще более обширен ареал, где креольское население сочетается с метисами, а также с неграми и мулатами. Наконец, в глубинных районах по-прежнему преобладают индейские народы, общая численность которых к началу 1990-х гг. составляла 35-40 млн. человек.