На северном склоне Горного Крыма развились пояса:
лесостепной (до 350 м); дубовые леса (350-700 м); буковые и грабово-буковые леса (500-700 – до 1 300 м); яйлинские сухие степи (более 1 300 м).На южном:
приморские заросли и можжевелово-дубовые леса (до 300-400 м); леса из сосны крымской (400-900 м); грабово-буково-сосновые леса (от 900 м до бровки яйл). Верхний растительный пояс образуют яйлинские луговые степи.[1].Крымские пояса расположены ближе к экватору. ВЫсота Крымских гор меньше чем у Карпат.
Объяснение:
Объяснение:
Відкрити головне меню
Знайти
Колорадо (річка)
Мова
гати
Редагувати
Колора́до (англ. Colorado River, ісп. Rio Colorado, мовою індіанців мохаве 'Aha Kwahwat) — річка на південному заході США і північному заході Мексики. Завдовжки — 2334[1] км. Площа басейну становить 637 137[1] км².
Колорадо
Canyon midday.jpg
річка Колорадо у Марбл Каньйоні (Marble Canyon), територія Великого каньйону
Karte colorado river topografisch.jpg
топограф. мапа Колорадо
40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д.
Витік
Скелясті гори, США
• координати
40°28′19″ пн. ш. 105°49′33″ зх. д.
• висота, м
~2700 м
Гирло
Каліфорнійська затока (Тихий океан)
• координати
31°48′55″ пн. ш. 114°48′14″ зх. д.
Басейн
Colorado River basind
Країни:
США США
Мексика Мексика
Регіон
Колорадо
Аризона
Юта
Невада
Каліфорнія
Сонора
Баха-Каліфорнія
Довжина
2 330 км
Площа басейну:
629 100 км²
Середньорічний стік
620 м³/с
Притоки:
Eagle River[d], Roaring Fork Riverd, Gunnison Riverd, Dolores Riverd, Range Creekd, San Juan Riverd, Little Colorado Riverd, Гіла, Green River[d], Dirty Devil Riverd, Paria Riverd, Kanab Creekd, Virgin Riverd, Blue River[d], Bill Williams Riverd, Havasu Creekd, Little Dolores Riverd, Muddy Creekd, Piney Riverd, Plateau Creekd, Roan Creekd, Williams Forkd, Willow Creek[d], Tapeats Creekd і Fraser Riverd
Wikimedia | © OpenStreetMap
CMNS: Колорадо у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Колорадо (значення).
Перші індіанці, які були мисливцями й збирачами і вели кочовий б життя, оселились у басейні Колорадо щонайменше 8000 років тому. У період між 1000 і 2000 років тому населення басейну почало формувати великі осіло-землеробські цивілізації, деякі з яких пізніше стали одними з найбільш розвинених індіанських культур Північної Америки. Вважають, що зміна клімату, яка призвела до катастрофічних посух, і нераціональне використання землі призвели до занепаду окремих культур, тоді як інші етнічні групи продовжували проживати в регіоні й далі, а багато проживають і дотепер. Однак більшість індіанців, які населяють басейн річки сьогодні, походять від інших племен, що почали освоювати цей регіон близько тисячі років тому. Європейці вперше дістались басейну річки в XVI столітті, коли дослідники з Іспанії почали наносити цей регіон на мапу й проголошувати його своїм, а згодом він став частиною Мексики, після проголошення її незалежності 1821 року. Ранні стосунки європейців з корінним населенням обмежувалися головним чином торгівлею хутром[en] у верхів'ях Колорадо, а також спорадичними торговими відносинами в нижній течії річки[2].
Навіть після того, як 1846 року більша частина басейну Колорадо увійшла до складу США, значна частина течії річки була абсолютно невивченою, а розташування її витоків і гирла часто ставало предметом міфів і спекуляцій. Річку досліджувало безліч експедицій. Однією з перших була експедиція Джона Веслі Пауелла[en], що пройшла через пороги Гранд-Каньйону в 1869 році. Вони зібрали цінну інформацію, яка пізніше дозволить облаштувати річку для судноплавства і водопостачання. Європейці почали заселяти басейн Колорадо у великих масштабах у середині XIX століття; поява судноплавства забезпечила транспортне сполучення вздовж річок Колорадо і Гіла, а також сприяла розвитку в регіоні торгівлі. Заселення верхньої частини басейну Колорадо пов'язане зі знайденими тут у 1860-х і 70-х роках великими запасами золота.
На межі XIX і XX століть у басейні річки Колорадо почалося масштабне будівництво гідротехнічних споруд. Багато керівництв були зібрані в серії міжнародних і внутрішніх договорів з розвитку Колорадо, відомій під назвою «Закон річки»[3]. Основною рушійною силою гідротехнічних та інженерних проектів був федеральний уряд США, хоча в них також брало участь багато державних і приватних компаній; більшу частину гребель побудовано між 1910 і 1970 роками, а ключову ланку цієї системи, Греблю Гувера, завершили 1935 року. На сьогодні Колорадо є однією з найбільш контрольованих річок в світі. Проте, зниження витрати води і надмірне використання водних ресурсів до середини XXI століття може привести до їх нестачі, поставивши під загрозу водопостачання та виробництво електроенергії[4][5].
