Довжина річки — 717 км, площа басейну 22 800 км². Площа водозбору річки Псел на території України становить 16270 км².[2][3] Долина у верхній частині вузька, глибока, з крутими схилами, нижче її ширина досягає 10—15 км, у пониззі — 20 км. Схили долини асиметричні: високі праві (вис. 30 — 70 м) та низькі ліві. Коли ріка добігає смт Шишак гається незвичайне явище: вищий лівий берег — це виняток з правила Г. Коріоліса (Сила Коріоліса), відповідно до якого у північній півкулі праві береги річок вищі. Висота 168 м (вершина).
Заплава розчленована старицями та протоками, на окремих ділянках заболочена. Річище звивисте, розгалужене, ширина річища у нижчій течії до 60 — 80 м. Похил річки 0,23 м/км. Живлення переважно снігове. Середьорічні витрати води, м³/с: біля м. Суми — 23,9; біля м. Гадяч — 34,7 ; біля с. Запсілля — 51,8. Мінералізація води становить: весняна повінь — 632 мг/дм³; літньо-осіння межень — 713 мг/дм³; зимова межень — 749 мг/дм³.[4] Озер 25 км², боліт 190 км². Річка замерзає на початку грудня, скресає до кінця березня.
ДеснаДовжина 1130 км (з них в Україні 591 км). Площа басейну 88,9 тис. км² (за водозбірною площею Десна посідає друге місце серед приток Дніпра). Площа водозбору річки Десна на території України становить 33820 км²[1][2]. Долина переважно трапецієподібна, у верхній та середній течії асиметрична — з низьким лівим і високим правим берегом; нижче береги пологі, піщані. Заплава заболочена, багато проток, стариць та озер. Річище звивисте, завширшки до 450 м (пересічна ширина 200 м). Глибина річки 2—4 м (максимальна 17 м). Похил річки 1 м/км.
Живлення переважно снігове, навесні часті повені, влітку (в межень) рівень води спадає на 3—4 м. Швидкість течії у межах Київської області дуже висока як для рівнинної річки.
Мінералізація води р. Десна (м. Чернігів) в середньому становить: весняна повінь — 271 мг/дм³; літньо-осіння межень — 351 мг/дм³; зимова межень — 376 мг/дм³[3].
Прип'ятьДовжина 775 км (на території України — 261 км), площа басейну 121000 км². Долина Прип'яті у верхів'ї виражена слабо, у пониззі чіткіша. Заплава розвинута на всьому протязі, виділяють дві надзаплавні тераси. Ширина заплави у верхній течії 2—4 км і більше; в окремі роки затоплюється на кілька місяців. У пониззі ширина заплави сягає 10—15 км. Річище у верхів'ї каналізоване; нижче — звивисте, утворює меандри, стариці, багато проток (однією з них сполучена з оз. Нобель); є піщані острови. Ширина річки у верхній течії до 40 м, у середній — 50—70 м, у пониззі 100 — переважно 250 м, при впадінні у Київське водосховище — 4—5 км. Дно піщане та піщано-мулисте. Похил річки 0,08 м/км. Живлення мішане.
Для водного режиму характерна тривала весняна повінь, короткочасна літня межень, що порушується дощовими паводками та майже щорічними осінніми підняттями рівня води. На весну припадає 60—65 % річного стоку, вода підіймається на 1—4 м, на ділянках із звуженою заплавою — на 7 м. Пересічна витрата води в гирлу 450 м³/с. Замерзає на початку грудня, скресає наприкінці березня. Колір води визначається переважанням у басейні річки торфово-болотних ґрунтів. Судноплавна на 577 км, Дніпровсько-Бузьким каналом сполучена з р. Мухавцем (бас. Західного Бугу).
центральная металлургическая база в россии — район раннего развития черной металлургии, где крупнейшие запасы железных руд. развитие черной металлургии в этом районе базируется на использовании крупнейших месторождений железных руд курской магнитной аномалии (кма), а также металлургического лома и на привозных коксующихся углях — донецком, печорском и кузнецком.
центральная металлургическая база включает крупные предприятия полного металлургического цикла: новолипецкий металлургический комбинат (г. липецк) и новотульский завод (г. тула), металлургический завод "свободный сокол" (г. липецк), "электросталь" под москвой (передельная качественная металлургия). развита малая металлургия на крупных машиностроительных предприятиях. введен в действие оскольский электрометаллургический комбинат по прямому восстановлению железа (белгородская область). сооружение этого комбината - самый большой в мире опыт внедрения бездоменного металлургического процесса.
преимущества этого процесса: высокая концентрация взаимосвязанных производств - от окомкования сырья до выпуска конечного продукта; высокое качество металлопродукции; непрерывность технологического процесса, что способствует соединению всех технологических участков металлургического производства в одну высокомеханизированную линию; значительно большая мощность предприятия, не требующего кокса для выплавки стали.
в зону влияния и территориальных связей центра входит и металлургия севера европейской части россии, на который приходится более 5% запасов железных руд российской федерации и свыше 21% добычи сырой руды. здесь действуют достаточно крупные предприятия - череповецкий металлургический комбинат, оленегорский и костомукшский горно-обогатительные комбинаты (карелия). руды севера при невысоком содержании железа (28-32%) хорошо обогащаются, почти не имеют вредных примесей, что позволяет получать высококачественный металл.
центральная металлургическая база использует железные руды курской магнитной аномалии (обогащённые на стойленском, михайловском и лебединском обогатительных комбинатах), кольского полуострова (оленегорский гок), карелии (карельский окатыш) и металлолом центральной россии. коксующийся уголь поставляется из печорского и кузнецкого бассейнов, а отчасти — донбасса.
интенсивное развитие металлургии центра связано с относительно дешёвой добычей железных руд. почти вся руда добывается открытым способом. основные запасы железных руд кма по категории а+в+с составляют около 32 млрд т. общегеологические запасы руд, в основном железистых кварцитов с содержанием железа 32-37%, достигают триллиона тонн. крупные разведанные и эксплуатируемые месторождения кма расположены на территории курской и белгородской областей (михайловское, лебединское, стойленское, яковлевское и
руды залегают на глубине от 50 до 700 м и имеют мощность рудного тела от 70 до 350 м. затраты на 1 т железа в товарной руде почти наполовину ниже, чем в криворожской руде, и ниже, чем в карельской и казахстанской рудах. кма — крупнейший район по добыче железных руд открытым способом. в целом добыча сырой руды составляет около 80 млн т, т.е. около 39% российской добычи.
крупные заводы полного цикла представлены в городах череповец (череповецкий металлургический комбинат северсталь), липецк (новолипецкий металлургический комбинат), тула (косогорский металлургический завод), старый оскол (оскольский электрометаллургический комбинат) где производство идет по «бездоменным» технологиям), не столь крупные заводы передельной металлургии в городах орёл, электросталь, москва (серп и молот), санкт-петербург (кировский завод), нижний новгород, выкса, кулебаки. цветная металлургия расположена на севере базы — алюминиевые заводы в городах волхов, надвоицы, кандалакша, а также медно-никелевый завод северникель (город мончегорск).
