Среди планет Солнечной системы Земля единственная планета, на которой есть жизнь. Мы точно знаем, что Вселенная и Космос, не случайно создали эту планету и зародили на ней жизнь.
Земля единственная из планет, расположенная на таком расстоянии от Солнца, что оно не спалило её и не превратило в безжизненную пустыню. Она за 365 дней оборачивается вокруг этого светила, при этом вращаясь в непрекращающемся вальсе вокруг своей оси.
Да ещё и при этом вокруг неё вращается естественный спутник Луна. Точнее было бы сказать – спутница. Ведь Луна – женского рода. Она руководит водными массами Земли. Ей подчиняются приливы и отливы. Люди сажают растения в огородах и на дачах не хаотично, а в зависимости от лунных циклов. Некоторые люди даже ходят к парикмахеру подстригаться в зависимости от циклов Луны.
Земля – единственная планета Солнечной системы, которая видится голубой из космоса. Земля – это шкатулка с сюрпризами. И она открывается для тех, кто любознателен и хочет о ней много знать.
У Земли, единственной из всех планет, есть атмосферный слой. Он рассеивает солнечные лучи. Поэтому, люди могут здесь жить. На других планетах жизнь пока не обнаружена. Чтобы жизнь на нашей планете не исчезла бесследно, Землю надо беречь. Ведь если Земля погибнет, улететь нам будет некуда. И мы тоже погибнем.
Если полностью вырубить все леса, то людям будет нечем дышать, и они задохнутся. Дым от выхлопных газов машин и дымящие котельные отравляют атмосферу. Возникают озоновые дыры. Сквозь них солнечные лучи беспрепятственно доходят до поверхности земли. Повышается радиация. Это очень вредно и страшно.
Поэтому, надо всем людям объединиться и перестать засорять землю. Надо запретить сваливать мусор, где попало, а придумать, как его перерабатывать. Так же надо перестать уничтожать животных. Наоборот, надо их охранять. Пусть живут и размножаются.
Вітчизняна соціально-політична думка традиційно розглядає сільські проблеми під таким кутом, що село позиціонується в якості джерела національної ментальності, осередка збереження культурних, історичних та національних особливостей українського народу. В Україні налічується 28 тис. сільських поселень, де проживають понад 17 млн. осіб, сільські громадяни складають приблизно третину всього населення країни.
На стан українського села безпосередньо впливають соціально-економічні умови, структурні зміни в агропромисловому комплексі, викликані падінням економічної активності сільського населення, появою нових видів і форм зайнятості, високим рівнем безробіття, зниженням реальної заробітної плати, розповсюдженням неформальних трудових відносин. За останні роки зруйнована матеріально-технічна база агропромислового комплексу, різко скоротилося число об'єктів сільськогосподарського виробництва. За період реформ сільське господарство втратило величезну кількість фінансів.
Демографічна ситуація в цілому по Україні оцінюється фахівцями як кризова, за 1990 – 2010 рр. чисельність населення скоротилася на 13,3%, у тому числі чисельність сільського населення, яка скоротилась на 16,9%. Абсолютне зменшення чисельності сільського населення нині пов’язують з природним скороченням і міграцією населення сільської місцевості. Міграція населення із сіл України перевищувала до недавнього часу більше ніж у 8 разів середній рівень, який склався в країнах СНД. З 28 тис. сільських поселень в Україні біля 9 тис. занепадають і вимирають. За рівнем соціального розвитку село усе більш відстає від міста. Близько 50% сільських будівель належить до невлаштованих, залишається гострою проблема побутового облаштування сільського житлового фонду, рівень благоустрою житла здебільшого не відповідає сучасним вимогам. Скорочується кількість сільських населених пунктів, які були обладнані водогоном та газифіковані. Разом з цим ускладнює умови життя на селі відсутність у багатьох селах доріг з твердим покриттям та транспортного сполучення.
Объяснение:
