сравнить две природные зоны Африки( Гилеи и саванны )Определите сходства и отличия этих зон

Солнце является главным источником света и тепла для нашей планеты. Кроме этого Солнце ежедневно посылает на Землю электромагнитные волны различных областей спектра – от гамма-лучей до радиоволн. Солнце посылает на Землю заряженные частицы разных энергий (низких и средних), а также поток элементарных частиц – нейтрино.Колоссальная энергия, выпущенная из недр Солнца, выходит за его пределы в виде света. Земля расположена на расстоянии 150 млн. километров от главного светила нашей звездной системы и именно это внушительное расстояние нас от мощнейшего жара излучаемого им. Было бы расстояние более маленьким, и Земле бы была уготована участь Венеры, а того хуже и Меркурия, где температура поверхности достигает просто колоссальных величин.
На маленькие и большие. 
Планеты Солнечной системы делятся на две группы — планеты земной группы и планеты-гиганты. Для планет земной группы характерна большая средняя плотность. Можно предположить, что у Меркурия, обладающего большой по сравнению с другими планетами плотностью, есть плотное железное ядро, в котором содержится около 60 % массы планеты; Венера, по массе и плотности сходная с Землёй, имеет в своём центре ядро, более богатое железом, чем Земля, а плотность силикатов в её оболочке несколько выше, чем в оболочке Земли; Земля же имеет сложную структурную оболочку (мантию) , простирающуюся до глубины 2900 км, а ниже находится ядро, по-видимому металлическое (железное) , на границе с мантией — жидкое, а у центра — твёрдое; у Марса, имеющего сравнительно малую плотность, если и есть железное ядро, то оно невелико (не больше 30 % радиуса, а точнее, 15-20 %), а плотность силикатных пород его оболочки несколько выше, чем у Земли. 

У планет-гигантов очень низкая средняя плотность и специфический химический состав атмосфер. Это свидетельствуют о том, что они состоят из вещества, подобного солнечному, главным образом из водорода и гелия. Есть гипотеза, что металлическое ядро Юпитера жидкое, так как у Юпитера существует мощное магнитное поле, значительно более мощное, чем у Земли. Сходную с Юпитером структуру имеет Сатурн. Более плотные Уран и Нептун имеют, по-видимому, ядро из смеси воды, аммиака и метана в жидкой или твёрдой фазе, окружённое массивной водородно-гелиевой атмосферой, на которую приходится, однако, лишь порядка 10 % массы.

Відповідь:

Хімічна промисловість - галузь, що виробляє продукцію з вуглеводневої, мінеральної та іншої сировини шляхом її хімічної переробки.

Хімічна промисловість має дуже складну галузеву структуру. Вона включає майже двісті взаємопов'язаних виробництв із широким асортиментом продукції, яка швидко оновлюється. Чимало продукції хімічної промисловості (синтетичний каучук, штучні волокна і т. п.) замінюють натуральну сировину або доповнюють потребу в ній.

Щонайменше хімічну промисловість можна поділити на дві підгалузі. Провідне місце посідає промисловість органічного синтезу, для якої вихідною сировиною є органічні складники. Інша - основна хімія, де переробляються у великій кількості мінерали і складники повітря для виробництва штучних добрив, кислот, солей, соди, хлору. Серед важливих особливостей хімічної промисловості слід назвати переважання безперервних технологічних процесів, кінцева продукція яких може теж бути вихідною сировиною або складником для інших хімічних виробництв.

Розміщення підприємств хімічної промисловості визначається передусім наявністю сировини, що дуже розмаїта - як органічного, так і неорганічного походження. Це - вугілля і коксівний газ, природний газ і нафта, супутні нафтові гази і солі (кухонна або калійна), фосфорити й азот, природна сірка і газові відходи чорної та кольорової металургії тощо. Завдяки НТР чимало виробництв хімічної промисловості було переведено з кам'яновугільної сировини на нафтову й газову.

Хімічна промисловість світу в останні десятиріччя розвивається досить швидкими темпами. Найбільш повно вона представлена в розвинутих країнах світу. Перші сім її представників (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія, Канада та Італія) виробляють понад 75 % хімічної продукції світу. Лідером є США, які найбільше виробляють науко-містких видів хімічної продукції. Так, за виробництвом хімічних волокон США посідають перше місце у світі (понад 25 % світового виробництва).

У Європі традиційно виробництвом хімічної продукції виділяються такі країни: фармацевтикою - Франція, Німеччина й Угорщина, парфумерією - Франція, Велика Британія, країни Бенілюксу, косметикою - Франція, Швеція і Латвія, виробництвом кіно- і фотоплівки - Німеччина, Чехія тощо.

Хімія потребує багато води, палива та енергії. Для виробництва 1 т хімічних волокон потрібно у 25 разів більше води, ніж для виплавки 1 т чавуну, і в кільканадцять разів більше, ніж для виплавки 1 т міді, свинцю або цинку. Загалом норми витрати води на 1 т продукції в хімічній промисловості коливаються від 50 м3 у виробництві хлору й соди до 6000 м3 у виробництві синтетичних волокон. Чимало галузей хімічної промисловості потребують також значної кількості палива й енергії. Наприклад, для виробництва синтетичного каучуку на базі ацетилену необхідно 15 тис. кВт • год, а фосфору - до 20 тис. кВт • год на 1 т продукції.

Нині хімічна промисловість переміщується до портів - імпортерів нафтохімічної сировини. Наприклад, поряд із старими промисловими районами, як-от: Рур (Німеччина), Мідленд (Велика Британія), Донбас (Україна) та ін., розвивається новий Північний регіон у Німеччині, ростуть центри сучасної нафтохімії на північному сході Шотландії та Норвегії тощо. Так само хімічна промисловість зосереджена на тихоокеанському узбережжі - в Японії.

Хімічні компанії - світові лідери за обсягами продаж - здебільшого представники Європи. Перше місце належить відомій німецькій компанії BASF AG, якій за рік вдається продати продукції на суму понад 53 млрд дол. Друге місце посідає американська Dow Chemical (понад 46 млрд дол.), третє - британська Shell Chemicals (35 млрд дол.). Наступні два місця посідають німецька Вауеr АG (понад 34 млрд дол.) і британська INEOS (33 млрд дол.).

Хімічна промисловість у країнах "третього світу" має свою специфіку. Вони потенційно володіють багатими ресурсами - нафтою, природним газом, фосфоритами, природною сіркою, різними мінералами. Однак свої можливості не використовують. А промисловість, що існує, майже повністю зорієнтована на експорт.

Загалом країни, що розвиваються, не забезпечують себе необхідними продуктами хімічної промисловості, за винятком мінеральних добрив і побутової хімії. Не вистачає в цих країнах ліків, отрутохімікатів, якісних барвників, синтетичних волокон. Уся ця та інша хімічна продукція завозиться із розвинутих країн світу

Пояснення: