В Украні як і в більшості держав світу, існує дві основні форми обліку населення - поточний облік та переписи населення. Поточний облік населення в Україні проводять місцеві органи влади, які реєструють народження, смерть, укладання й розірвання шлюбу, в'їзд громадян на територію села чи міста чи виїзд з неї. Відомості передають у районні управління і Державний комітет статистики України, де їх опрацьовують і узагальнюють станом на 1 січня кожного року. Так, на початку 2009 року в Україні проживало 46 144 000 осіб.
Для отримання детальніших відомостей про населення приблизно раз на десять років проводять переписи населення. Це комплексні заходи зі збирання, обробки й публікування статистичних, економічних і соціальних даних про населення країни загалом на момент проведення перепису. В Україні такий перепис був у грудні 2001 року, згідно з яким населення України становило 48 457 000 осіб. Дані, отриманні під час переписів та в результаті поточного обліку населення, використовують для прогнозування та розробки рекомендацій щодо подальшого розвитку певних територій, поселень, держави в цілому. Перші переписи населення на українських землях відбулося 1867 року в межах Австро-Угорщини, у 1897 році - у межах Росії. Дані деяких переписів на українських землях, що входили до складу різних держав, фальсифікують з ініціативи панівних на той момент політичних режимів. Матеріали перепису1937 року були знищені. Тому складно відтворити точну картину зміни чисельності населення України, особливо до середини 1950-х років.
