Прочитайте научный текст о современной географии. Чем современная география отличается
от того предмета, который обычно изучается в школе
Ольга Соломина

Повседневное представление о географии, основанное на школьном курсе, совершенно неверно. Изучение географии — это не запоминание названий стран и не листание атласа с природными зонами и полезными ископаемыми. Современная география не перечисляет факты — она исследует закономерности пространственной организации природных и социальных систем.
В первую очередь, географическая наука на основе сложнейших математических моделей изучает глобальные изменения климата и окружающей среды, влияние на них природных и антропогенных факторов и адаптацию экосистем к этим изменениям. Исследования в области наук о Земле в последние десятилетия шагнули далеко вперед благодаря развитию геофизических, геохимических и биологических методов.
Вторая ключевая область современной географии — пространственная организация общества. Почему одни регионы, города, сообщества развиваются успешнее других и более привлекательные для людей? Чем определяются сдвиги в размещении сферы услуг, промышленности, сельского хозяйства?
Современная география — это высокотехнологичная область науки и практики. Оперативная космическая съемка, приближающаяся к режиму реального времени, парсинг открытых больших данных, контент-анализ — все это новые источники геоданных. Географы применяют современные обработки данных: машинное обучение, методы распознавания образов, нейросети. Геоинформационные технологии лежат в основе множества сервисов и услуг — начиная от геолокации на мобильных устройствах, в поисковых системах и социальных сетях до сложных управленческих систем в корпорациях и государственных органах.

3. Обработайте данный текст тремя
(например, в виде таблицы, кластера, схемы или др на ваш выбор)

4. Выполненную работу предоставить в пятницу, 19.02.2021 на урок "Индивидуальный проект"

Найбільшою тектонічною структурою, що лежить в основі території України, є давня Східноєвропейська платформа. Її фундамент складають докембрійські кристалічні породи (граніти, базальти, гнейси, кристалічні сланці, лабрадорити, кварцити). На платформі підноситься Український щит. Це одна з найдавніших ділянок земної кори в Європі. Кристалічний фундамент перекритий тут незначною (декілька десятків метрів) товщею осадових відкладів, а у багатьох місцях докембрійські породи виходять на земну поверхню. Щит смугою завширшки 250 км простягається майже на 1 000 км уздовж правого берега Дніпра і виходить до Азовського моря. Давніми глибинними розломами щит розбитий на великі блоки.

На західному схилі щита лежить Волино-Подільська плита. На ній глибина занурення кристалічного фундаменту під товщу осадових порід поступово зростає від десятків метрів (на півночі та сході) до 4 км (на південному заході). Особливо потужними там є відклади пісковиків і вапняків. У західній частині Східноєвропейської платформи плита переходить у Галицько-Волинську западину. Товща осадових порід (пісків, мергелів, крейди) наростає там до 6 км. На півдні платформи знаходиться Причорноморська западина, яка так само виповнена осадовими відкладами — від 1до 11 км (на шельфі Чорного моря).

Вздовж північно-східного кордону України в її межі заходить Воронезький кристалічний масив. Як і в щиті, кристалічний фундамент там близько підходить до поверхні, однак всюди перекритий товщею осадових порід у півкілометра і більше. Між Українським щитом і Воронезьким масивом простягається довга, вузька й глибока Дніпровсько-Донецька западина. Вона є однією з найглибших западин у межах всієї Східноєвропейської платформи. Западина виповнена осадовими породами, максимальна потужність яких сягає 20 км.

На крайньому сході нашої країни западина переходить у Донецьку складчасту споруду, яка утворилася на місці прогину земної кори. Там численні шари порід (пісковики, вапняки, гіпси, кам'яне вугілля та ін.) під час герцинської складчастої епохи були зім'яті у складки.

Крім Східноєвропейської давньої платформи у межі України заходять частини молодих платформ. Їх фундаментом слугують зруйновані складчасті споруди, що були утворені під час герцинської складчастої епохи. Західноєвропейська платформа вклинюється вузьким «язиком» на заході України і занурюється під товщу порід Передкарпатського прогину. Скіфська платформа охоплює рівнинну частину Криму, прилеглу до неї частину шельфу Чорного моря та більшість дна Азовського моря.

1) Курчавые скалы - своеобразный тип рельефа, образованный скоплением "бараньих лбов".

2) Потому что на берегу с моря идут теплые течения и теплый воздух. А чем даль от берега тем их меньше, и с севера идут арктические ветра.

3) Население Северной Европы занимается рыбных хозяйством (ловля и переработка рыбы), добыча полезных ископаемых (нефть, железная руда), производством автомобилей и морских судов, животноводство (производство мяса и молочных изделий, оленеводство), лесной хозяйство и целлюлозно-бумажная промышленность. Так как все страны относятся к высокоразвитым, то наибольшая часть населения североевропейских стран занята в сфере услуг.