единый комплекс народного хозяйства страны состоит из взаимосвязанных отраслей производственной и непроиэ-водственной сферы. отраслью называют совокупность пред-приятии, производящих однородную продукцию или оказывающих однородные услуги.
основой россии является материальное производство. оно включает:
отрасли, непосредственно материальные блага — промышленность, сельское хозяйство, строительство;
отрасли, доставляющие созданные материальные ценности потребителям — транспорт и связь по обслуживанию материального производства;
отрасли, связанные с продолжением процесса производства в сфере обращения — торговлю, материально-техническое снабжение, заготовки, общественное питание.
непроизводственную сферу образуют:
отрасли услуг — коммунальное хозяйство, бытовое обслуживание населения, транспорт и т.д.;
отрасли социального обслуживания — просвещение, здравоохранение, культура, искусство, наука, научное обслуживание:
отрасли и обороны. отраслевую структуру хозяйства оценивают различными способами: например по числу занятых в каждой сфере, по объему продукции (в рублях) или по стоимости основных производственных фондов.
в россии, как и в других развитых странах, в последние десятилетия отраслевая структура претерпела существенные изменения. произошло увеличение доли населения, занятого в непроиз-водственной сфере, за счет снижения доли работников материального производства. это связано с повышением роли социальных факторов. но ведущую роль в отраслевой структуре все же продолжает играть промышленность.
на промышленность приходится более 1/2 национального дохода страны, в промышленности и строительстве трудятся да 40% занятых в народном хозяйстве.
особенностью структуры россии являются также высокая доля добывающей промышленности (в ней занято 23% всех работников), промышленного производства и мощная оборонная промышленность. последнее связано с многолетним противостоянием — сша.
основные для жизни государства отрасли — оборона, безопасность граждан, образование, здравоохранение, строительство, транспортных магистралей находятся в ведении государства.
в настоящее время россии переживает глубокий кризис структур . следствием этого кризиса является отсталая структура хозяйства, в которой природоэксплуатиру-ющие отрасли.
Найцінніші зразки культурної та історичної спадщини перебувають під охороною ЮНЕСКО. Список цієї організації складають понад тисячу найменувань. Це – храми, парки, заповідники та навіть цілі історичні центри міст. Шедеври людського генія чи природні феномени занесені до списку ЮНЕСКО, щоб вберегти їх для нащадків. В Україні 7 об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО. Київ: собор Святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра Собор Святої Софії до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО занесено у 1990 році. Історичний ансамбль створювали і відточували протягом тисячі років. У стінах Святої Софії коронували київських князів – Ярослава Мудрого, Володимира ІІ Мономаха. У 20 столітті тут на гетьманство благословили Петра Скоропадського. У Києво-Печерській лаврі написав «Повість минулих літ» Нестор Літописець. Монастир став оплотом християнства в 11 столітті на теренах Русі. У 1941 році Свято-Успенський собор на території монастиря підірвали! Відбудували його тільки 2000 року. Цінністю церкви на Берестові є фрески, зроблені в 11, 12 та 17 століттях. Найдревніші розписи вважали втраченими до 1970 року. Як не парадоксально, але вони збереглися краще, ніж ті, які зроблені пізніше. Останні створили живописці з Афону. Частина фресок потребує реставрації. Де знаходиться: Софійський собор: вул. Володимирська, 24. Києво-Печерська лавра: вул. Лаврська, 15. Церква на Берестові, вул. Мазепи, 15. Джерело фото: kiev-code.com.ua. Ансамбль історичного центру Львова До списку світової спадщини ЮНЕСКО входить з 1998 року. Об’єднання художніх та архітектурних традицій Східної Європи, Італії і Німеччини стало причиною внесення його до когорти найцінніших пам’яток. Центр є найдревнішою частиною міста. Тут перше поселення з’явилося у 12 столітті. Саме навколо старої площі Ринок і розбудовувалося місто. З тогочасних вуличок досі можна пройтися «Волинським шляхом» (вул. Б. Хмельницького). У центрі були зосереджені адміністративні та культурні будівлі – міська ратуша, Вірменська та Успенська церкви. Ці та інші об’єкти роками залишаються місцями «паломництва» для туристів.
