Свет и краски в природе

сочинение ​

При всій подібності вторинних лісів екваторіальних широт азії, а також нової гвінеї з відповідними лісами африки азіатські більш різноманітні за набором видів і за числом їх угруповань. це пов'язане із загальним флористичним і рослинним багатством євразії, а також з більш складними ічними умовами південної окраїни континенту (гористість, наявність островів). через більш-менш тривалий час після втручання людини на місці вторинних угруповань поступово знову формується ліс, близький до клімаксових зональних типів. цікаво, що ліс на місці древнього кампучійського містечка анко-бат, зруйнованого близько 600 років тому, зовні не відрізняється від первинного вологого лісу цього району, але при більше ретельному дослідженні можна ще виявити деякі розходження. продукційні характеристики й біомаса рослинного покриву вологих мусонних і екваторіальних лісів євразії такі ж, як для аналогічних зональних екосистем африки, південної америки й австралії. склад і участь у біоценозі різних функціональних (в основному тропічних) груп організмів також дуже близькі для аналогічних угруповань різних материків, хоча види, роди й навіть родини рослин і тварин можуть бути зовсім іншими

Изо­ли­ро­ван­ность ост­ро­вов – при­чи­на свое­об­ра­зия их ор­га­ни­че­ско­го мира.  бед­нее всего жизнь на неболь­ших и срав­ни­тель­но мо­ло­дых по воз­рас­ту ко­рал­ло­вых ост­ро­вах, на ма­те­ри­ко­вых она бо­га­че и раз­но­об­раз­нее. из-за раз­ни­цы в увлаж­не­нии (или много, или мало осад­ков) рас­про­стра­не­ны как веч­но­зе­ле­ные влаж­ные леса, так и сухие са­ван­ны. в лесах рас­тут ко­ко­со­вая и са­го­вая паль­мы, дын­ное и хлеб­ное де­ре­вья, фи­ку­сы, ор­хи­деи. среди ди­ко­рас­ту­щих рас­те­ний много по­лез­ных – де­ре­вьев с цен­ной дре­ве­си­ной (же­лез­ное и сан­да­ло­вое), рас­те­ний с соч­ны­ми пло­да­ми (па­пайя, манго, ба­на­ны); рас­те­ний, да­ю­щих пря­но­сти (им­бирь, му­скат­ный орех, перец). од­на­ко пер­вое место, несо­мнен­но, при­над­ле­жит ко­ко­со­вой паль­ме. ко­рал­ло­вые ост­ро­ва с бед­ны­ми поч­ва­ми, за­ле­га­ю­щие тон­ким слоем на ко­рал­ло­вых из­вест­ня­ках, имеют бед­ную тра­вя­ни­стую рас­ти­тель­ность. их укра­ше­ни­ем яв­ля­ют­ся толь­ко рощи ко­ко­со­вых пальм. ин­те­рес­но, что вул­ка­ни­че­ские и ко­рал­ло­вые ост­ро­ва за­се­ля­лись рас­те­ни­я­ми с по­мо­щью ветра, те­че­ний и даже птиц, ко­то­рые пе­ре­но­си­ли их пыль­цу, се­ме­на, орехи. в оке­а­нии много эн­де­ми­ков – видов рас­те­ний и жи­вот­ных, ко­то­рые нигде боль­ше не встре­ча­ют­ся. так, на­при­мер, толь­ко в новой зе­лан­дии рас­тут дре­во­вид­ные па­по­рот­ни­ки и ка­пуст­ные де­ре­вья. сей­час на ост­ро­вах есте­ствен­ные леса почти све­де­ны. на их месте рас­ки­ну­лись план­та­ции сель­ско­хо­зяй­ствен­ных куль­тур. жи­вот­ный мир  ост­ро­вов беден. среди на­зем­ных жи­вот­ных почти нет мле­ко­пи­та­ю­щих (кроме мышей и крыс). зато много птиц – рай­ских, го­лу­бей, по­пу­га­ев, сор­ных кур. от­сут­ствие хищ­ни­ков при­ве­ло к по­яв­ле­нию птиц без кры­льев – кагуя и киви.  на ост­ро­вах от­сут­ству­ют и ядо­ви­тые змеи. есть пре­смы­ка­ю­щи­е­ся – гек­ко­ны, игу­а­ны, яще­ри­цы, гат­те­рия. в водах, омы­ва­ю­щих рифы и ост­ро­ва, живут ле­ту­чие рыбы, акулы, мор­ские че­ре­па­хи и змеи. в рас­про­стра­не­нии жи­вот­ных боль­шую роль сыг­рал че­ло­век. за­ве­зен­ные им со­ба­ки, кошки, сви­ньи силь­но рас­пло­ди­лись и впо­след­ствии оди­ча­ли.