На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат.
Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану. Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах слугує мінутна рамка.
Довгота (кут між площиною меридіану в точц та нульовим (Гринвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.
Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами, які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу. Точність визначення координат опорних пунктів впливає на точність геодезичної основи карти.
Відповідь коротше:
Географічні координати точки, а саме, її широту , знаходять, використовуючи мінутну рамку, на якій крім мінутних поділок нанесені точками 10-секундні поділки.
Через точку проводять лінію, яка паралельна нижній стороні рамки карти, і дійсний меридіан , який паралельний вертикальній стороні рамки карти. Від заданої точки на південь і захід проводять кратні 10 секундам паралель та меридіан. З точки опускають перпендикуляри і вимірюють відрізки.
1)Афанасий Никитин был русским купцом и путешественником, он был первым европейцем, который отправился в поход в индию не как паломник. Он хотел наладить торговые отношения с народами стран, через которые он проходил (Турция, Персия, Индия). Однако во время своего путешествия выгоды, как купец, он не получил. В своей книге он описал всего одну торговую сделку да и та была невыгодна. Продав жеребца, первопроходец "остался в накладе". Тем не менее, тяжело переоценить его труд в области географии.
2)Первое море — Дербентское (Каспийское)..., второе море — Индийское..., третье море — Черное.
3)"Хождение за три моря"
