Задание 3. Сравнить рельеф Евразии и Северной Америки.
Евразия
Северная Америка
Возвышенные равнины
Неизменности​

 Горох овочевий - одна з найхолодостійкіших овочевих культур. Сходи його на поверхню ґрунту з’являються за температури 4°С. Короткочасне зниження температури повітря до мінус 4-6°С нешкідливе для рослин. При з’явленні сходів сім’ядолі на поверхню ґрунту не виносяться. При пошкодженні сім’ядолей рослини гинуть, тому пересаджувати рослини гороху не можна.Низькі температури після з’явлення сходів у межах 8-12°С позитивно впливають на ріст кореневої системи та асиміляційного апарату. Однак, за температури повітря менше 15°С затримується квітування. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин гороху знаходиться в межах 18-20°С. Мозкові сорти гороху менш пристосовані до низьких температур. Вони краще формують урожай за температури 20-22°С.Високі температури ґрунту (10-16°С) під час з’явлення сходів гороху негативно впливають на подальший ріст і розвиток кореневої системи, і вона відстає від надземної. Рослини ростуть повільно, прискорюється квітування та формуються дрібні боби з малою кількістю зерен.У зв’язку з тим, що горох вимагає для свого росту і розвитку невисоких температур повітря і ґрунту, в Україні найвищі врожаї його одержують в районах Лісостепу, Полісся та західних областей.Вимоги до світла. Рослини гороху досить вимогливі до світла. При його нестачі вони витягуються, листки їх набувають світло-зеленого забарвлення, послаблюються процеси фотосинтезу. Утворення бобів та зерна в них уповільнюється та затримується, внаслідок чого продуктивність рослин знижується. Загущення рослин у посівах також негативно позначається на врожайності гороху. Вони витягуються, листки передчасно жовтіють та відмирають. У зв’язку з тим, що в південних районах у літній період температури ґрунту та повітря підвищені, а тривалість дня коротша, ніж в умовах Полісся, вегетаційний період рослин затримується. При штучному скороченні тривалості дня до 10 годин деякі сорти гороху не зацвітають.Вимоги до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту для росту та розвитку рослин гороху знаходиться в межах 80% НВ. Найбільшу потребу у вологості ґрунту рослини проявляють за 15-20 днів до квітування та масового зав’язування бобів. Тому в цей період у південних районах України рослини потрібно 2-3 рази поливати. Нестача вологи в зазначений період призводить до значного зниження врожайності. Коренева система гороху не переносить близького залягання ґрунтових вод, а також перезволоження орного шару ґрунту. На таких ґрунтах коренева система його швидко відмирає, рослини передчасно жовтіють та відмирають.

Европейцем кто доплыл до побережья Австралии был голландский мореплаватель и адмирал Виллем Янсзон, он же Виллен Янц. Точная дата рождения и смерти Виллема Янсзона неизвестны, но предположительно 1570 – 1630 гг. Янсзон на своём судне "Duyfken" 18 ноября 1605 года вышел из торгового порта Голландской Ост-Индии города Бантена, который находится на острове Ява в сторону западного побережья острова Новая Гвинея. Потом Янсзон пересёк восточную часть Арафурского моря (окраинное море Тихого океана между Австралией и Новой Гвинеей и островами Танимбар и Кай)пропустив при этом пролив Торреса и доплыв до залива Карпентария. Высадился мореплаватель 26 февраля 1606 года на берегу реки Пеннефазер, т.е. в западной части полуострова Кейп-Йорк, неподалеку от современного города Уэйпа. По своему маршруту по побережью Австралии Янсзон составил карту -это около 320 км, причём он считал что это часть острова Новой Гвинеи. Новые земли он назвал «Новая Зеландия» , но из-за климата, большой заболоченности и враждебных аборигенов, которые убили 10 человек из его команды Янсзону в июле 1606 года пришлось уплыть обратно в Бантем. Дальнейшая его судьба была благосклонна, Янсзон служил Голландской Ост-Индской компании, был губернатором торгового форта на острове Солор, был адмиралом голландского флота, был губернатором Бантена, был послом в Индии. После того как Янсзон вернулся из Индии, а тогда ему было 60 лет больше о нём ничего неизвестно.