Е́тнос (від дав.-гр. ἐθνικός — народ) — стійке соціальне угруповання людей, що виникло упродовж тривалого історичного розвитку на певній території, де люди мають власну біологічну складову (раса, спільне походження)[1], мову, культуру, усвідомлення власної єдності та відмінності від інших етносів[2][3][4]. Важливі умови формування етносу — спільність мови та території (батьківщини)[5]. Але й територіально роз'єднані групи одного етносу можуть тривалий час зберігати свою національну самобутність, яка виражається у звичаях, народному мистецтві, релігії, нормах поведінки, обрядах, специфічних нормах господарського життя тощо[5]. Етнічна самосвідомість завжди поєднується з прагненням етносу до власної соціально-територіальної організації, творення держав[3]. У той самий час, етнічні процеси природно тісно пов'язані з соціально-економічними[5]. Етнос — поняття широке; воно охоплює різні рівні самоорганізації популяцій людей, як-от нації, народності, групи споріднених племен, окремі племена. У сучасному світі нараховують від 3 до 5 тис. різних етносів (на їхнє число значною мірою впливають процеси етнічної консолідації, дивергенції, окультурації та асиміляції
Объяснение:
1. В пустыне люди носят специальные головные уборы для изоляцми головы от воздействия солнца, благодаря верблюдам передвигаются по пустыне (верблюды требуют минимум влаги, там её не много). 2. В лесах люди хорошо ориентируются по направлениям севера и юга (по мхам), конечно, физ для рубки деревьев/дров, т.к нужен источник тепла. 3 в Тундре людям выгоднее всего заниматься охотой, т.к животный мир там не такой заброшенный как в пустыне, но растительный не отличается богатым разнообразием. В степях люди "переносят" (как и в тундре, но не всегда) специальные дома, для увеличения мобильности, дома служат защитой от сильного ветра, который там присутствует.
