Объяснение:
Клімати́чні пояси́ — великі смуги земної поверхні, які виділяють за кліматичними умовами і які мають характер широтних поясів (виділяють за особливостями режиму температури і опадів).
На земній кулі залежно від розподілу сонячного тепла й основних типів повітряних мас за класифікацією радянського кліматолога Алісова Бориса Павловича виділяють 7 основних і 6 перехідних кліматичних поясів. В області екватора розташований екваторіальний кліматичний пояс, біля північного і південного тропіків розташовані два тропічні пояси, у помірних широтах — два помірні, біля полюсів — полярні: арктичний і антарктичний. Назви поясів дані за їхнім географічним положенням. У кожному основному поясі клімат визначає насамперед повітряна маса. Між основними кліматичними поясами розташовані перехідні пояси: два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний. Вони характеризуються зміною повітряних мас, які приходять із сусідніх основних кліматичних поясів залежно від сезонів року. Так, у північному субтропічному поясі влітку панують тропічні повітряні маси, а взимку — помірні.
Межі кліматичних поясів проходять загалом паралельно до екватора, однак місцями вони відхиляються від загального напряму. Це пояснюється тим, що на їхнє розміщення впливає не лише нагрів земної поверхні (що залежить насамперед від кута падіння сонячних променів), а й рельєф, океанічні течії, льодовики та інші кліматотворні чинники.
У межах кліматичних поясів розрізняють кліматичні області з різноманітними типами клімату.
охрана природы африки
в числе первоочередных проблем по охране природы для а. наиболее актуальны растущие потери тропич. лесов, с.-х. земель и пастбищ, расширяющееся опустынивание, чрез-мерная эксплуатация ресурсов дикой природы, исчезновение целых видов фауны и флоры. в силу экологич. неустойчивости и уязвимости тропич. лесных формаций наибольшие потери как в численности видов, так и в биол. продуктивности экосистем в тропич. странах. результатом антропогенных воздействий на леса тропич. а. является непосредств. сокращение лесных площадей, развитие вто-ричных лесов и саванн, а также усиление эрозии почву, обмеление рек, сокращение численности животных и т. д. гл. причины продолжающегося сокращения лесов — подсечно-огневая система земледелия, лесоразработки в масштабах, истощающих лесные ресурсы, а также стр-во дорог и рост городов. ежегодно производится вырубка лесов на пл. 10—15 млн. га. сведение лесов связано также с энергетической проблемой. ок. 70% общего потребления энергии покрывается за счет древесного топлива. по оценкам специалистов, тропич. леса вост.
вырубка лесов и уничтожение естеств. растительности, леревыпас скота, чрезмерная обработка земли являются одной из причин опустынивания. пустыни и полупустыни занимают 40% площади континента. опустынивание в сахеле и др. зонах охватило св. 1 млн. к м² . дистанц. наблю-дения и мониторинг в р-нах, прилегающих к сахаре, позво-лили установить, что причиной опустынивания является не многолетнее уменьшение кол-ва осадков, а хищнич. исполь-ование природных ресурсов в аридных и семиаридных зонах. создан межгос. к-т по борьбе с засухой в сахеле, в к-рый вошли буркина-фасо, гамбия, мавритания, мали, острова зелёного мыса, сенегал и чад. в выполнении плана мероприятий по борьбе с опустыниванием большую странам судано-сахельского региона оказывает от имени юнеп служба оон по сахелю.
в 19 в. и особенно в нач. 20 в. резко снизилась численность многих крупных животных, а нек-рые виды (зебра- квагга, голубая лошадиная антилопа) полностью истреблены. для сохранения быстро исчезающей фауны и флоры ещё в колониальный период создано неск. нац. парков и заповедников: вирунга (быв. назв. киву) на границе заира и руанды (1925), серенгети в танзании (1940), цаво в кении (1948), рувензори (быв. назв. куин-элизабет) а уганде (1952). вопросы охраны фауны а. неоднократно были предметом обсуждения на совещаниях междунар. союза по охране природы. в нек-рых афр. странах отстрел диких животных разрешён только по лицензиям. новые охраняемые территории (в т, ч, нац. парки, заповедники, резерваты, ботанич. заказники, рекреационные парки). в 1982 в а. их насчитывалось более 140 общей площадью св. 45 млн. га, наибольшее их число находится в кении (17) — 2,1 млн. га и др. охраняемые территории играют важную роль не только в сохранении генофонда уникального растит, и животного мира а., но и являются важным источником доходов для многих стран (напр., ежегодный доход от туризма в кении составляет 100 млн. г. д. шадрина.
