Напомню о существовании понятия «географической оболочки» в которую входит нижняя часть атмосферы, верхняя часть литосферы и полностью гидросфера и биосфера. Соответственно все эти оболочки проникают друг в друга и взаимодействуют между собой.
Как же биосфера влияет на атмосферу, гидросферу и литосферу? Ниже ряд примеров:
- На атмосферу: живые организмы (люди, животные и пр.) вдыхают кислород и выдыхают углекислый газ, также он в огромных количествах выделяется в связи с производственной деятельностью человека, а растения поглощают из атмосферы углекислый газ и выделяют кислород, без достаточного количества которого дышать было бы невозможно - таким образом регулируется содержание нужных газов в атмосфере (причина, по которой человечество и обеспокоено вырубкой лесов).
- На гидросферу: организмы, живущие в воде, забирают (поглощают) из неё некоторые химические вещества, например, кальций для построения скелетов и раковин, а погибая, они пополняют породы дна. Так регулируется химический солевой состав воды и образуются некоторые полезные ископаемые.
- На литосферу: горные породы литосферы, разрушаясь, разрыхляясь, дают возможность произрастать на них растениям, обитать животным. Отмирая, живые организмы образуют перегной (гумус), который смешиваясь с рыхлыми горными породами, образует плодородную почву. Также ряд полезных ископаемых являются результатом жизнедеятельности или производными живых организмов, например, торф и нефть.
Характерною особливістю цього простору, як порівняти до інших подібних регіонів внутрішніх морів, — є його географічне положення на теренах трьох континентів. Країни, територія яких знаходяться в межах цього регіону часто називаються середземноморськими. Проте територія декотрих із них, як наприклад Іспанія та Франція, виходить за межі регіону. А Португалія, що теж вважається середземноморською країною, взагалі не має прямого доступу до вищевказаного моря.
Існує декілька критеріїв щодо розмежування Середземномор'я. Вони носять попри фізично-географічний та політичний, насамперед і кліматичний та культурний характер. Так би мовити «на око», межі Середземномор'я нерідко визначають як ареал природного та потенційного поширення оливкового дерева. Цим самим стверджується обмеження регіону середземноморським кліматом — з дощовитою м'якою зимою та сухим жарким літом, що не відповідає дійсності. Адже не у всіх місцевостях з цим кліматом (наприклад у горах) ростуть оливки та й навіть суто прибережні регіони моря мають часто відмінні кліматичні якості. Окрім цього існує загальноприйнята думка, що регіони, де хоча й панує такий тип клімату, але які значно віддалені від Середземного моря, не вважаються середземноморськими. Це відноситься до кількох областей довкола Чорного моря та високогір'я Загросу, що в Ірані.
Объяснение:
Додаткова інформація:
Фізико-географічний нарис:
Середземномор'я знаходиться в межах Альпійської складчастої геосинклінальної області, багато районів відрізняються сильною сейсмічною активністю, є активні вулкани (Етна, Везувій, Стромболі). Для рельєфу північної частини характерне чергування середньовисотних гір, плоскогір'їв, горбистих рівнин; у багатьох районах розвинений карст (Динарське нагір'я та інші). В африканській частині широко розповсюджені пластові рівнини.
