1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.
2.Голандия, Великобритании, Португалия
3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф
4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало
5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія
6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії
7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)
Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)
Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)
Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)
8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса
Леса являются ключевым фактором, обеспечивающим устойчивое развитие страны. Несмотря на малую
площадь, леса Кыргызстана являются не только источником получения древесины, плодов и других ценных
продуктов леса, но играют также исключительно важную защитную и экологическую роль.
Со времени принятия Встречей на высшем уровне «Планета Земля» в 1992 году термин "устойчивое
управление лесами" за последнее десятилетие прочно вошел в лексикон специалистов лесного хозяйства.
Под "устойчивым управлением лесами" подразумевают такое ведение лесного хозяйства и такой характер
использования лесных ресурсов, которые позволяют сохранить не только продуктивность лесов, но и их
экологические функции, эстетическую и рекреационную ценности, биологическое и ландшафтное разнообразие и
др.
К сожалению, в Кыргызстане (как и во всем мире) до настоящего времени не разработаны четкие и конкретные
стандарты устойчивого управления лесами, признанные на государственном уровне. Существует лишь ряд
международных межправительственных групп, разрабатывающих "критерии и индикаторы устойчивого
управления лесами" - наборы показателей, которые необходимо отслеживать при контроле за лесами конкретных
стран (например, "площадь лесных и других покрытых лесом земель и ее изменения", "изменения общего запаса
насаждений", "общее количество углерода в лесных насаждениях и изменения этого показателя" и др.). Эти
группы (или соответствующие их деятельности процессы) носят названия: "Хельсинский процесс" (разработка
критериев и индикаторов устойчивого управления лесами в Европе), "Монреальский процесс" (то же самое в
большинстве лесных стран мира, кроме Европейских), «Ближневосточный процесс» (критерии и индикаторы
устойчивого управления лесами Ближнего Востока) и т.д.
