ГЕНИЙ ГЕОГРАФИЙ,Я НУЖДАЮСЬ В ВАШЕЙ !!​

1. Спеціалізація країни визначається найбільш сприятливим поєднанням факторів виробництва. Існують наступні фактори виробництва :

1) праця;

2) капітал;

3) земля;

4) Технологія.

Наявність факторів і їх поєднання можуть змінюватися в часі, отже, змінюється спеціалізація країни і її зовнішня торгівля.

2. Від міжнародного поділу праці країни отримують насамперед економічну вигоду. Адже виробництво кожною країною товарів, на створення яких їй потрібно мінімальні витрати ресурсів дозволяє істотно заощадити. Також є соціальна вигода-поява нових робочих місць. Є й екологічна вигода. Наприклад, якби на півночі Росії вирішили б вирощувати банани, то довелося б топити величезні теплиці, які сильно б диміли, отруюючи повітря. Вирощування бананів в тій же Африці цілком природно і не несе шкоди екології.

3. Розміщення сільського господарства залежать від природних і соціально-економічних факторів. Наприклад, для сільськогосподарських культур необхідно тепло, якість грунтів і світло, а тваринництво цілком залежить від кормової бази. Тому, можна зробити висновок, що природні фактори найбільшою мірою впливають на розміщення галузей рослинництва.

Природні фактори розміщення та спеціалізації сільського господарства:

- якість ґрунтів;

- тривалість безморозного періоду (забезпеченість теплом);

- сумарна сонячна радіація (забезпеченість світлом);

- умови зволоження (кількість опадів);

- ймовірність повторюваності несприятливих метеорологічних умов (посуха, заморозки, Вітрова і водна ерозія);

- забезпеченість водними ресурсами;

- топографічні умови місцевості та ін.

На распределение солености в поверхностном слое Мирового океана оказывают влияние процессы, как уменьшающие, так и увеличивающие соленость. Речной сток оказывает значительное местное влияние на соленость морей (особенно внутренних) и приустьевых участков океанов. Таяние льда влияет на соленость лишь в высоких широтах в определенное время года. Поэтому ведущим процессом в формировании солености поверхностного слоя является соотношение значений испарения и осадков, интенсивность которых в отдельных районах и в разные сезоны не одинакова и зависит от климатических условий.Средняя соленость на поверхности океанов без учета ледовых районов и морей близка к 35%о, и эту величину часто принимают как характерную среднюю соленость всего Мирового океана.Соленость поверхностных вод колеблется, если не считать полярных и приустьевых районов, в сравнительно небольшом диапазоне (32-38%о) Однако даже самые незначительные изменения общего содержания солей (солености) оказывают большое влияние на процессы, протекающие в океане (перемешивание, градиентные течения, устойчивость слоев и др.)Пределы изменений температуры на поверхности Мирового океана. Противоположность между западной и восточной частями океанов в низких и средних широтах. Различие между атлантическо-индийским и тихоокеанским секторами Антарктики. Распределение солености.

На распределение солености в поверхностном слое Мирового океана оказывают влияние процессы, как уменьшающие, так и увеличивающие соленость. Речной сток оказывает значительное местное влияние на соленость морей (особенно внутренних) и приустьевых участков океанов. Таяние льда влияет на соленость лишь в высоких широтах в определенное время года. Поэтому ведущим процессом в формировании солености поверхностного слоя является соотношение значений испарения и осадков, интенсивность которых в отдельных районах и в разные сезоны не одинакова и зависит от климатических условий.Средняя соленость на поверхности океанов без учета ледовых районов и морей близка к 35%о, и эту величину часто принимают как характерную среднюю соленость всего Мирового океана.Соленость поверхностных вод колеблется, если не считать полярных и приустьевых районов, в сравнительно небольшом диапазоне (32-38%о) Однако даже самые незначительные изменения общего содержания солей (солености) оказывают большое влияние на процессы, протекающие в океане (перемешивание, градиентные течения, устойчивость слоев и др.)