Ока́ — река в европейской части России, крупнейший правый приток Волги. Длина — 1500 км[2][3]. Площадь водосборного бассейна — 245 тыс. км²[2][3]. Среднегодовой расход воды в районе города Горбатова — 1258 м³/с[4].Река берёт начало из родника в деревне Александровка Глазуновского района Орловской области на высоте немногим более 221 м над уровнем моря[5]. Проходит по Среднерусской возвышенности, в верховьях имеет глубоко врезанную, преимущественно узкую речную долину со значительными уклонами.
Сначала течёт в северном направлении и в Орле сливается с Орликом, в Тульской области сливается с Упой, возле Калуги при слиянии с Угрой делает резкий поворот на восток и после протекания через Алексин и Тарусу снова поворачивает на север, затем около города Протвино опять поворачивает на восток.
На участке от Серпухова до Ступина примерно вдоль Оки проходит граница Московской и Тульской областей. Возле города Коломны сливается с Москвой-рекой и далее, делая излучину в 10 км восточней Луховиц (в месте впадения в неё реки Цны), течёт на юго-восток до Рязани.
В Рязанской области из-за холмистых местностей у Оки наблюдается заметная извилистость. Возле слияния с Проней Ока, делая излучину, поворачивает направо, а после слияния с Парой опять течёт на север, делая возле Касимова большую излучину. Ниже на территории Ермишинского района в Оку впадает Мокша, а на территории Касимовского района — река Унжа.
Далее с заметными излучинами течёт, разделяя Владимирскую и Нижегородскую области, где протекает через Муром, Павлово (в Павловском районе в неё впадает Клязьма), Дзержинск. В конце своего течения Ока доходит до Нижнего Новгорода, где впадает в Волгу.
Высота устья — 64 м над уровнем моря[6].
Максимальная ширина поймы в среднем течении, в месте впадения Пры, — около 2,5 км.
Объяснение:
Объяснение:
Стічні води та методи їх очищення
У річках й інших водоймищах відбувається природний процес самоочищення води. Проте він протікає поволі. Доки промислово-побутові скиди були незначні, річки самі справлялися з ними. У наше індустріальне століття у зв’язку з різким збільшенням відходів водоймища вже не справляються з таким значним забрудненням. Виникла необхідність знешкоджувати, очищати стічні води й утилізувати їх.
Очищення стічних вод – обробка стічних вод з метою руйнування або видалення з них шкідливих речовин. Звільнення стічних вод від забруднення – складне виробництво. В ньому, як і в будь-якому іншому виробництві, є сировина (стічні води) та готова продукція (очищена вода).
Методи очищення стічних вод можна розділити на механічні, хімічні, фізико-хімічні й біологічні, коли ж вони застосовуються разом, то метод очищення і знешкодження стічних вод називається комбінованим. Застосування того або іншого методу у кожному конкретному випадку визначається характером забруднення і ступенем шкідливості домішок.
Суть механічного методу полягає в тому, що із стічних вод шляхом відстоювання і фільтрації видаляються механічні домішки. Грубодисперсні частинки залежно від розмірів уловлюються ґратами, ситами, пісковловлювачами, септиками, гнойовловлювачами різних конструкцій, а поверхневі забруднення – нафтопастками, бензомасловловлювачами, відстійниками й ін. Механічне очищення дозволяє виділяти з побутових стічних вод до 60-75% нерозчинних домішок, а з промислових – до 95%, багато з яких як цінні домішки використовуються у виробництві.
Хімічний метод полягає в тому, що в стічні води додають різні хімічні реагенти, які вступають в реакцію із забруднювачами й облягають їх у вигляді нерозчинних осадів. Хімічним очищенням досягається зменшення нерозчинних домішок до 95% і розчинних – до 25%.
При фізико-хімічному методі обробки із стічних вод видаляються тонко дисперсні і розчинені неорганічні домішки і руйнуються органічні та речовини, які погано окислюються. Найчастіше з фізико-хімічних методів застосовуються коагуляція, окислення, сорбція, екстракція і т. д. Широке застосування знаходить також електроліз. Він полягає в руйнуванні органічних речовин у стічних водах і витяганні металів, кислот й інших неорганічних речовин. Електролітичне очищення здійснюється в особливих спорудах – електролізерах. Очищення стічних вод за до електролізу ефективне на свинцевих і мідних підприємствах, в лакофарбовій і деяких інших областях промисловості.
Забруднені стічні води очищають також за до ультразвуку, озону, іонообмінних смол і високого тиску, добре зарекомендувало себе очищення шляхом хлорування.
Серед методів очищення стічних вод велику роль відіграє біологічний метод, оснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення річок й інших водоймищ. Є декілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аеротенки.
