48 сш 108 вд – г. Улан-Батор (Монголия, Евразия)
53 сш 6 зд – г. Дублин (Ирландия, Евразия)
38 сш 24 вд – г. Афины (Греция, Евразия)
47 сш 29 вд – г. Кишинев (Молдавия, Евразия)
34 сш 69 вд – г. Кабул (Афганистан, Евразия)
12 юш 77 зд – г. Лима (Перу, Южная Америка)
24 сш 92 вд – г. Дакка (Бангладеш, Евразия)
16 юш 65 зд – эти координаты лежат на территории Боливии. Но судя по всему, задание на столицы стран. Возможно у вас опечатка, могу предположить, что 19юш 65 зд – г. Сукре (Боливия, Южная Америка)
47 сш 19 вд – г. Будапешт (Венгрия, Евразия)
10 сш 67 зд – г. Каракас (Венесуэла, Южная Америка)
37 сш 3 вд – г. Алжир (Алжир, Африка)
52 сш 21 вд – г. Варшава (Польша, Евразия)
35 сш 140 вд – г. Токио (Япония, Евразия)
33 юш 71 зд – г. Сантьяго (Чили, Евразия)
Как же это находить? Попробую объяснить доступно:
Экватор – горизонтальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, чем остальные широты(параллели), всегда подписан на картах и обозначен как 0°, указывает направление запад-восток. Карта экватором делится на северную (сверху экватора) и южную (снизу экватора) широту. Цифровое значение широт подписано на карте справа и слева.
Гринвичский меридиан – вертикальная линия, зачастую нарисован на карте чуть более жирной линией, может быть подписан как Гринвичский меридиан или рядом с ним стоят подписи «на запад от Гринвича/на восток от Гринвича» и обозначен как 0°. Делит карту на западную (слева от него) и восточную (справа от него) долготу, указывает направление север-юг. Цифровое значение долготы подписаны на картах сверху и снизу, а на карте полушарий – в точках пересечения меридианов с экватором.
Найти точку по координатам означает найти точку пересечения соответствующей широты и долготы. Если на карте не нарисованы соответствующие линии, например, 27° юш 86° вд, то вы высчитываете, отталкиваясь от диапазона указанных значений.
На карте к ответу выделила то, что описала + пример (координаты г. Эверест/Джомолунгма).
Між основними кліматичними поясами знаходяться перехідні. Їх клімат визначається двома повітряними масами, які за сезонами сюди надходять з сусідніх основних поясів. В липні на Землі всі повітряні маси зсуваються на північ вслід за Сонцем. В грудні – на південь.
Субекваторіальний кліматичний пояс знаходиться між екваторіальним та тропічним. Влітку сюди приходять екваторіальні повітряні маси, тому в цей час тут тепло й волого. Зимою панують тропічні маси й приносять також теплу, але суху погоду. Отже пори року в субекваторіальному поясі розрізняються не за температурою, а за кількістю опадів. Тому літо тут називають сезоном дощів, а зиму – сезоном засухи.
Субтропічні пояси розміщені між тропічними та помірними, тому влітку відчувають вплив тропічних повітряних мас, а зимою помірних. Отже, клімат тут літом має подібні риси з кліматом тропічного поясу, тобто теплий та сухий; а взимку –з кліматом помірного поясу: прохолодний та вологий.
Субполярні (субарктичний та субантарктичний) пояси знаходиться між полярними (арктичним чи антарктичним) та помірним поясами. Влітку сюди приходять вологі й порівняно теплі помірні повітряні маси, приносячи відповідну погоду. Зимою – холодні й сухі полярні (арктичні або антарктичні) маси та обумовлюють дуже низькі температури повітря та малу кількість опадів.
1.Кліматичний пояс – територія з відносно однаковим кліматом. На Землі виділяють 13 кліматичних поясів: з них 7 – основних і 6 – перехідних. В основу виділення кліматичних поясів покладено пануючі протягом року повітряні маси. Кліматичні пояси дзеркально повторюються від екватора до полюсів.
2.До основних кліматичних поясів належать екваторіальний, 2 тропічних, 2 помірних, 2 полярних (арктичний та антарктичний). В них протягом року панують однакові повітряні маси, які визначають їх погоду.
3.Перехідними кліматичними поясами є 2 субекваторіальних, 2 субтропічних та 2 субполярних (субарктичний та субантарктичний). В них повітряні маси змінюються за сезонами й приходять з сусідніх основних кліматичних поясів.
