В)Від вмісту гумусу
Объяснение:
Гумус — це верхній шар ґрунту, що має вагоме значення для родючості. Це щось схоже на компост та перегній, але розкладається швидше, ніж компост. Оскільки гумус є класифікацією різних органічних сполук, застосовується класифікація гумінових речовин. Гумус є поширеним у ґрунті, а також у воді.
Гумус утворюється в ґрунті внаслідок залишків рослин, більш конкретно, розкладає рослинні та тваринні залишки.
Виробництво органічного ґрунту гумусових речовин є результатом процесу біодеградації мертвої органічної речовини (залишків рослин та тварин), що називається гуміфікацією. Це дуже повільний процес, набагато повільний, ніж розкладання залишків рослин та тварин, що призводить до компосту. Вона приймає гумінові речовини від 6 до 12 місяців, щоб перетворити їх на компост, проте в природі перетворення гумінових речовин у компост вимагає набагато більше часу.
Академик И. Г. Георги, работавший в 1772-1773 гг. вместе со своим спутником Лебедевым в составе экспедиции, руководимой академиком П. С. Далласом, побывал во многих районах озера и в итоге этих исследований пришел к выводу о том, что
котловина Байкала возникла в результате действия тектонических сил. Известный сибирский ученый Н. А. Флоренсов рассматривает ее как центральное, крупнейшее и древнейшее звено Байкальской рифтовой зоны, возникшей и развивающейся
одновременно с мировой рифтовой системой.
Рифт - это линейно вытянут ая на несколько сотен километров (нередко свыше 1000 км) щелевидная или ровообразная структура глубинного происхождения. Ширина большинства континентальных рифтов - 30-70 км, однако известны и более
узкие рифты - в 5-20 км (например, рифт Мертвого моря) и более широкие в 200-400 км (рифт Красного моря). Размеры Байкальской рифтовой зоны весьма внушительны - длина свыше 1000 км (а по мнению некоторых геоморфологов, даже 1,5-2
тыс. км) и ширина до 50-80 км.
