Установи відповідність між течіями та материками,береги яких вони омивають? 1.Куросіно
2.Каліфорнійська
3.Перуанська
4.Східноавстралійська
А Північна Амер.
Б Півден.Амер
В Євразія
Г.Анктарктида
Д Австралія​

Українські Карпати простягаються підковою на 1500 км від Братіслави до
Залізних воріт, в кримські гори простягаються вздовж Північного
узбережжя Чорного моря, на 180 км.
Наприклад: Передкарпатська підвищена рівнина простягається широкою
смугою вздовж гірської дуги. На межиріччях поширені глина і лесові
суглинки, а в заплавах – піски, галька. Карпати порівняно молоді, їм
близько 25 млн. р. Геологічну будову Карпат становлять метаморфічні
породи (гнейси, кварцит). А ось Кримські гори відносяться до Альпійської
складності. Вони на відміну від Карпат складаються з трьох паралельних
пасм – головного, внутрішнього і зовнішнього.
Континентальність клімату в Карпатах зростає з північного заходу на
південний схід, а у Кримських горах клімат помірно-континентальний. В
Карпатах випадає до 630-750 мм опадів, а в Криму від 900 до 1200 мм на
головному пасмі. Ліси в Карпатах досить різноманітні – гірські та
передгірні (ялина, бук, дуб). Є й дуже рідкісні рослини, серед них:
цибуля ведмежа, зозулинці, билинець та ін. Кримська рослинність
починається з молодих, мішаних дібров, там є лучні степи – яйли, вони
вкриті чебрецем і шавлією. Тваринний світ Криму – олень, козуля, муфлон,
борсук, а в Карпатах – тхори, куниці, кроти, рисі, олені, лосі. Серед
птахів: корольок, рябчик, тетерів. У Криму багато геологічних і
гідрологічних заказників, є природний заповідник, а Карпати багаті на
пам’ятки природи, серед них: геологічні, гідрологічні та ландшафті
пам’ятки.
Є біосферний заповідник.
Екологія в Криму досить забруднена, а екологія Карпат помірно
забруднена. Забруднення атмосферного повітря в Криму сягає від 5 до 10
т. шкідливих реч., а Карпатах від 100 до 500 т.

1. 7 692 024 км² 6-я в мире
2. Северное и восточное побережья Австралии омывают моря Тихого океана:Арафурское, Коралловое, Тасманово,Индийского океана — Тиморское; западное и южное — Индийский океан. 
3. Австралийский континент расположен в пределах трёх основных тёплых климатических поясов Южного полушария: субэкваториального (на севере) , тропического (в центральной части) , субтропического (на юге) . Только небольшая часть острова Тасмания находится в пределах умеренного пояса. 
4. Береговая линия расчленена слабо. Больших заливов лишь две - Карпентария и Большой Австралийский. Из более мелких следует назвать залива Кинг, Коллиер, Жозеф-Бонапарта и Ван Димен у северного побережья материка, залив Принцессы Шарлотты - у северо-восточного побережья, заливы Спенсер и Сент-Винсент - у южного побережья, залив Шарк - у западного побережья. Нельзя не упомянуть и залив Географа у юго-западного побережья Австралии, а также небольшую залив Порт-Филлип, на которой стоит столица Австралии - Мельбурн. Самый большой из островов - Тасмания - расположен у юго-восточных берегов материка и отделен от него Бассова пролива. В Бассовом проливе лежат острова Кинг и Фюрне. Последние являются архипелагом, отделены от материка проливом Банкс и в свою очередь состоят из ряда островов, крупнейшими из которых являются Флиндерс и Кейп-Баррен.
5. Близ Австралии расположены крупные острова Новая Гвинея и Тасмания. Вдоль северо-восточного побережья Австралии более чем на 2000 километров тянется самый большой в мире коралловый риф —Большой Барьерный риф[115].
6. Климат Австралии находится под значительным воздействиемокеанических течений, в том числе диполя Индийского океана (англ.) и Эль-Ниньо, которые создают периодическиезасухи (англ.) и сезонное тропическое низкое давление, которое приводит к формированию циклонов в северной части Австралии[119][120]. Эти факторы вызывают заметное изменение количества осадков от года к году. Большая часть севера страны обладает тропическим климатом с преимущественно летними осадками[121]. Почти три четверти Австралии представляют собой пустыни и полупустыни[122]. В юго-западной части страны климат [123]. В большей части юго-востока страны (включая Тасманию) климат умеренный[121]. На засушливость региона влияет холодное Западно-Австралийское течение, которое не даёт энергии для образования циклона. Нечто подобное происходит и на западе Южной Америки, но там всё меняется с появлением Эль-Ниньо.
7. Крайними точками материка являются: на севере — мыс Йорк (10° ю. ш.), на юге — мыс Саут-Ист-Кейп (43° ю. ш.), на западе — мыс Стип-Пойнт (114° в. д.), на востоке — мыс Байрон (154° в. д.)[116].