Разрабатывал космогоническую гипотезу образования тел Солнечной системы в результате конденсации околосолнечного газово-пылевого облака.
Монография «Абстрактная теория групп» (1916, 2 изд. 1933) оказала значительное влияние на развитие этой теории. Основным достижением в этой области является теорема об изоморфизме прямых разложений бесконечных операторных групп с конечным главным рядом (1928). Шмидт является основателем московской алгебраической школы, руководителем которой он был в течение многих лет. Она выросла из семинара по теории групп, организованного им в 1930 и превратившегося в центр деятельности советских алгебраистов в этой области[11].
Внёс вклад в изучение северных полярных территорий. В 1932 был начальником экспедиции на пароходе ледокольного типа «Сибиряков», совершившей первое в истории плавание по Северному морскому пути за одну навигацию. Инициатор и идейный вдохновитель создания «Большой советской энциклопедии», являлся главным редактором по поручению правительства Советского Союза. Был инициатором создания академического института геофизики.
Объяснение:
Складчаста область (рос. складчатая область, англ. fold area, folded region, orogen; нім. Faltungsgebiet n) – сукупність складчастих споруд, які виникли на місці попередньої геосинклінальної області. Відповідає складчастій гірській країні, від якої утворюється назва С.о.
Складчаста область - ділянка земної кори, в межах якої шари гірських порід зім'яті в складки. Утворення більшої частини С. о. є закономірною стадією розвитку рухливих зон земної кори — геосинклінальних поясів . У зв'язку з нерівномірною інтенсивністю розвитку тектонічних процесів (див. Тектонічні цикли ) формування С. о. приурочене переважно до деяких епох, називається епохами складчастості. Наприклад, для часу з початку палеозою виділяються: Каледонії С. о. (головне ськладкообразованіє відбувалося в ордовіке, силурі і першій половині девона), герцинськие С. о. (в кінці палеозою), мезозойські, або кіммерійські С. о. (у юрі і початку мела), альпійські С. о. (в кінці крейди і кайнозої). Ряд С. о. утворився в докембрії (див. Докембрійські епохи складчастості ) . Окрім складок, С. о. характеризуються наявністю покривів тектонічних, регіональним метаморфізмом порід, посиленим проявом магматичної діяльності. Деяка частина С. о. виникла в результаті того, що зім'яло осадового чохла платформ, або на периферії геосинклінальних областей (наприклад, Юрські гори) або у внутрішньоплатформених складчастих зонах, зокрема авлакогенах (Донбас).
Объяснение:
