К основным последствиям хозяйственной деятельности человека можно отнести: почвенную эрозию, загрязнение, истощение и подкисление почв, их осолонцевание, переувлажнение и оглеение, деградацию минеральной основыпочв, их обеднение минеральными веществами и дегумификацию. ... Орошение часто вызывает вторичное засоление почв.
Загрязнение почвенно-растительного покрова тяжелыми металлами, бенз(а)пиреном, нефтепродуктами и сложными органическими веществами связано с выбросами промышленных предприятий и транспорта. Обычно зоны значительного загрязнения имеют небольшую площадь вдоль автодорог, вблизи промышленных предприятий и аэродромов. Загрязнение и подкисление почв также бывает связано с трансграничным переносом тяжелых металлов, оксидов серы и азота.
При деградации земель эрозия почв является основным фактором, влияющим на экологические функции почвенного покрова. Около 2000 млн. га почв, что приблизительно составляет 15 процентов от поверхности суши Земли (территория, больше площади США и Мексики, вместе взятых), деградировало вследствие деятельности человека.
Досліджено сучасний стан і тенденції розвитку металургійних підприємств України та світу. Визначено причини зниження темпів розвитку вітчизняних металургійних підприємств: застарілі технології, відсутність дієвих регіональних програм підтримки розвитку галузі, малий асортимент, необхідність відповідності світовим стандартам якості, посилення конкуренції на ринку, зношеність основних засобів, низька інвестиційна
привабливість галузі. У 2018 році частка експорту до країн ЄС від загального українського металургійного експорту становила 34 %, до Туреччини – 13 %. Проаналізовано діяльність підприємств металургійної галузі й обґрунтовано перспективні напрямки розвитку галузі в сучасній українській економіці. Визначено стримуючі фактори розвитку галузі металургії та надано рекомендації щодо їх усунення. Для вирішення цих проблем
необхідно розробити комплекс заходів для покращення стану металургійної галузі Україні. Україні слід перейняти досвід світового лідера – Китаю
та налагодити повний цикл виробництва на території країни, вдосконалити науково-технічну й інженерну бази, розширити взаємодію з хімічною
галуззю для вдосконалення властивостей сталі, чавуну тощо. Одним із перших кроків має бути створення державного регулюючого органу, що
буде регламентувати діяльність металургійних підприємств, забезпечувати впровадження нових енергозберігаючих та екологічних технологій,
організовувати співпрацю з інвесторами для закупівлі нового устаткування, що сприятиме виробництву високоякісної конкурентоспроможної продукції вітчизняними підприємствами та дозволить зміцнювати ринкові позиції, а не тільки слугувати сировинним придатком для інших країн.
Ключові слова: металургійна галузь, перспективи розвитку, модернізація виробництва, потенціал металургійних підприємств.
Объяснение:
