Відповідь:Попередження негативного впливу діяльності людини на природу, на противагу концепції ліквідації її наслідків. Прогнозування або моніторинг розвитку навколишнього середовища стикається на своєму шляху з численними труднощами, пов’язаних передусім із тим, що, по-перше, не всі наслідки діяльності людини можуть бути передбачені, а по-друге, часові межі виявлення таких наслідків нерідко суттєво відрізняються. Наприклад, ситуація, що склалася внаслідок аварії на ЧАЕС, прогнозувалася через вісім-десять років, а все відбулося значно раніше — через три-п’ять років (ідеться про негативний вплив радіаційного випромінювання на організм людини, рослин і тварин).
Отже, моніторинг навколишнього середовища, хоча й має позитивне значення в господарській та науковій діяльності, проте його методи ще не є досконалими. Тому покладатися лише на них не можна На жаль, нічим не стримувана деградація природи продовжує загрожувати не лише благоустрою людей, а й загалом існуванню життя на планеті.
У результаті діяльності людини забрудненість біосфери канцерогенами набагато збільшилась, а в промислових районах у сотні та тисячі разів перевищує їх природний фоновий рівень. Отже, забруднення навколишнього середовища є результатом антропогенної діяльності людини і перебуває в прямій залежності від розвитку певних галузей промисловості та сільського господарства.
Біосфера — природна підсистема географічної оболонки, що являє собою глобальну планетарну екосистему (населена живими організмами). Маса біосфери — близько 0,05 % маси Землі.
Пояснення:
Цель работы: оценка состояния продовольственной проблемы и пути ее решения. Определить наиболее уязвимые страны мира, которые страдают от нехватки продовольствия. Оценить влияние климатических изменений на продовольственное обеспечение в мире и изучить производства продовольствия в переменных климатических условиях. Выяснить основные факторы продовольственного обеспечения.
Материалы и методы исследования
При написании статьи для решения поставленной цели использован комплекс общенаучных методов, в частности: историко-экономический (для исследования генезиса понятия и значения продовольственной проблемы), расчетно-конструктивный (для решения во продовольственного обеспечения в мире), наблюдения (для системного целеустремленного изучения мер, направленных на обеспечение продовольственной безопасности в условиях совместной деятельности и скоординированных усилий стран мира), типологии (для решения продовольственной проблемы в мире международной стратегии развития аграрной сферы), абстрактно-логический (для формулируются выводов и рекомендаций относительно формирования продовольственной обеспеченности в мире).
Удачи!!!
