Это две самые большие реки в мире по годовому стоку.
Питание и режим Конго и Амазонки имеют много общего.
Реки экваториальные, как, Амазонка и Конго, имеют постоянный режим вследствие отсутствия сухого периода, хотя на них и влияют притоки с тропическим режимом.
По полноводности Амазонка равна Конго.
Они находятся на разных континентах, но в главном их географическое положение сходно: они текут в приэкваториальных областях. Обильные осадки выпадают практически на всей площади бассейна каждой реки. Бассейны у обеих рек большие. Оба эти условия и создают значительный сток. Но бассейн Амазонки превышает бассейн Конго почти вдвое, а сток почти впятеро. Посмотрев на климатические карты, убедимся, что в бассейне Амазонки осадков заметно больше. Причины этого (свободный доступ восточного, пассатного переноса с океана) при характеристике рек можно и не рассматривать, а принять как данное. Бассейны обеих рек довольно изометричны, то есть не вытянуты по длине. Но на физической карте бассейн Амазонки почти весь зеленый, то есть это низменность. С низменным рельефом бассейна Амазонки связано распространение по Амазонке приливной волны на 1400 км. А бассейн Конго, в основной своей части тоже равнинный, приподнят, к океану река спускается, образуя водопады. Это создает затруднения для судоходства. Между тем по Амазонке океанские суда заходят на 1700 км, до Манауса.е:
2.На речной сток оказывают также существенное влияние рельеф бассейна, его почвенно-геологические условия, растительный покров и гидрографические особенности. Климатические факторы стока.К основным климатическим характеристикам, влияющим на речной сток, относятся: осадки, испарение, температура воздуха, влажность воздуха и воздушные течения.
Объяснение:
1.Австралія повністю розташована в південній півкулі. Майже посередині материк перетинає південний тропік. Тому основна частина материка розташована в жаркому тепловому поясі.
2.Голандия, Великобритании, Португалия
3. На заході переважають плоскогір'я, в центрі рівнини, на сході Великий Бар'єрний риф
4. Тим, що руди зазвичай трапляються на вершинах (горах), а в Австралії їх дуже мало
5.Через значну віддаленість від інших материків Австралія для європейців довго залишалась невідомою. Лише в 1565 році під час плавання у Тихому океані іспанський монах Андре де Урданета вперше висловив припущення, що на захід від Південної Америки може існувати великий південний материк. Уже в 1606 році португальський капітан Педро Фернандес де Кірос досяг берегів незнайомої землі в південно-західній частині Тихого океану і помилково назвав її континентом Австралія
6. Поскільки процеси горотворення під час декількох останніх геологічних періодів там не було настільки активні як на інших материках, гори сформовані під час ранніх періодів підверглися сильному вивітрюванню і ерозії
7. Крайня північна є мис Йорк (10°41' пд.ш)
Крайня південна є мис Південно-Східний (39°11' пд.ш)
Крайня західна є мис Стіп-Пойнт (113° сх.д)
Крайня східна є мис Байрон (153° сх.д)
8. Австралія розатшована в тропічному, субтропічному, субекваторіальному, помірному (Острів Тасманія) пояса
