Постройте таблицу истинности для данного логического выражения: ¬X1∨X2→¬X1∧X2.​

Южно-Африканская республика (ЮАР — государство, расположенное на юге материка Африка, занимающее территорию в 1221 тыс. км Омывается водами Индийского и Атлантического океанов. По административно-территориальному делению состоит из 4-х провинций. Территория Уолфиш-Бей, на которую претендует Намибия, с ноября 1992 года находится под совместным управлением. Главой государства и правительства является президент. Основным законодательным органом в стране является парламент, состоящий из Палаты собраний для белых, Палаты представителей для цветных и Палаты делегатов для индийцев. Президент формирует Кабинет министров, который занимается «общими» вопросами, касающимися всех расовых групп. Три палаты парламента создают советы министров, которые занимаются «собственными делами» своих групп.

Колонизация Южной Африки была начата в 1652 году голландцами, основавшими Капскую колонию. В 1806 году ее захватила Великобритания, и в 1820 году сюда прибыли первые поселенцы. Голландские переселенцы двинулись в глубь континента и основали там ряд независимых республик. Позднее Великобритания захватила и их, и в 1910 году эти территории вместе с Капской колонией были объединены в Южно-Африканский Союз, ставший британским доминионом. С начала колонизации шло истребление и закабаление черногонаселения. Националистическая партия, придя к власти в 1948 году, проводила политику апартеида, основанную на сосредоточении всей экономической и политической власти в руках белых, прежде всего африканеров — потомков голландских, французских и немецких колонистов, хотя они составляют национальное меньшинство в ЮАР.

Партия жестоко подавляла выступления африканцев — коренного большинства в стране, насильственно переселяла их вбантустаны на малопригодные земли. В 1961 году Южная Африка стала республикой и вышла из БританскогоСодружества. Начиная с 1990 года в стране происходит последовательный демонтаж системы апартеида и создание основы общенационального диалога демократического государства западного образца. К 1992 году были отменены все расистские законы, кроме конституции, идут, хотя и не без трудностей, переговоры о новом политическом устройстве страны.

Вплив господарської діяльності людини на природні умови і природні ресурси
Під впливом господарської діяльності людини відбуваються зміни природних компонентів ландшафтів. Під час будівництва міст, доріг, гребель на річках, видобування корисних копалин порушується рельєф. Неправильний обробіток ґрунтів призводить до їх водної і вітрової ерозії, площинного змиву. Розорювання степів, луків, зведення лісів, осушення боліт позначаються на видовому складі рослинності, а отже, і тваринного світу: природні угруповання рослин витісняються культурними (поля, сади, виноградники), збіднюється видовий склад тварин. Зміни цих компонентів ландшафтів впливають на клімат і води.
Вплив господарського освоєння території України на її природні умови і ресурси був неоднаковим у часі і в різних природних зонах. Уже люди первісного суспільства, які займалися полюванням і збиранням дикорослих плодів і ягід, впливали на природні ландшафти. Пізніше, в неоліті (VIII— IV тисячоліття до н. е.), кількість населення зросла, воно вже не могло задовольнитися полюванням на диких тварин І збиранням рослин. Почали розвиватися землеробство і тваринництво. За трипільської культури (IV—II тисячоліття до
н. е.) землеробський вплив поширюється у лісостеповій зоні, де розвивалось орне землеробство, а також в зоні мішаних лісів, де переважало підсічне землеробство. Підсічне землеробство зберігалося тут да кінця XIX ст. Воно призвело до зведення лісів на великій частині території Українського Полісся. На зменшення лісистості на Поліссі і в Лісостепу мав вплив також розвиток промислів в XVII—XIX ст. (виплавляння металу з болотяних руд, виробництво скла, поташу).
До кінця XVIII ст. були в основному розорані лучні степи лісостепової зони і почалося землеробське освоєння степових ландшафтів України. Воно супроводжувалось зведенням природної степової рослинності, що призвело до зменшення зволоженості ґрунтів та висихання степів, і тому з другої половини XIX ст. в степовій зоні України гаються посухи, пилові бурі, вітрова ерозія та ін. Освоєння земель з крутими схилами, неправильна оранка сприяли утворенню ярів, висиханню малих річок, замуленню озер, зниженню рівня ґрунтових вод.