На земній кулі залежно від розподілу сонячного тепла й основних типів повітряних мас за класифікацією радянського кліматолога Алісова Бориса Павловича виділяють 7 основних і 6 перехідних кліматичних поясів. В області екватора розташований екваторіальний кліматичний пояс, біля північного і південного тропіків розташовані два тропічні пояси, у помірних широтах — два помірні, біля полюсів — полярні: арктичний і антарктичний. Назви поясів дані за їхнім географічним положенням. У кожному основному поясі клімат визначає насамперед повітряна маса. Між основними кліматичними поясами розташовані перехідні пояси: два субекваторіальні, два субтропічні, субарктичний і субантарктичний. Вони характеризуються зміною повітряних мас, які приходять із сусідніх основних кліматичних поясів залежно від сезонів року. Так, у північному субтропічному поясі влітку панують тропічні повітряні маси, а взимку — помірні.
Межі кліматичних поясів проходять загалом паралельно до екватора, однак місцями вони відхиляються від загального напряму. Це пояснюється тим, що на їхнє розміщення впливає не лише нагрів земної поверхні (що залежить насамперед від кута падіння сонячних променів), а й рельєф, океанічні течії, льодовики та інші кліматотворні чинники.
У межах кліматичних поясів розрізняють кліматичні області з різноманітними типами клімату.
Карты классифицируются по различным признакам:
По масштабу: крупномасштабные (1 : 10 000 — 1 : 100 000), среднемасштабные (1 : 200 000 — 1 : 1 000 000) и мелкомасштабные карт (мельче 1 : 1 000 000). Масштаб определяет соотношение между реальными размерами объекта и размерами его изображения на карте. Зная масштаб карты (он всегда указывается на ней), можно при несложных вычислений и специальных измерительных средств (линейки, курвиметра) определить размеры объекта или расстояние от одного объекта до другого.
По содержанию карты подразделяют на общегеографические и тематические. Тематические карты делят на физико-географические и социально-экономические. Физико-географические карты используют для того, чтобы показать, например, характер рельефа земной поверхности или климатические условия на определённой территории. Социально-экономические карты показывают границы стран, расположение дорог, промышленных объектов и т.д.
По охвату территории географические карты делят на мировые, карты материков и частей света, регионов мира, отдельных стран и частей стран (областей, городов, районов и т.п.).
По назначению географические карты делят на справочные, учебные, навигационные и т.п.
