ответ:Ученые из Университета Аделаиды (США) разработали методики оценки воздействия стран на окружающую среду и составили стран, которые оказывают максимальное влияние на ухудшение экологической обстановки на планете.
При составлении рейтинга ученые ориентировались на следующие параметры: истребление лесов, разрушение существующих экологических ниш, чрезмерный вылов рыбы, использование химических удобрений и выбросы парниковых газов. Использование данных критериев оказалось удобным для исследователей, так как по ним существует достаточная статистика для большинства стран, что позволило ученым составить ранжированный список в зависимости от различных критериев.
"Результаты деятельности по охране окружающей среды можно определить с международных рейтингов, которые могут служить ориентирами для оценки улучшений... Однако, все эти (экологические) индексы имеют недостатки, связанные с не описать комплексность устойчивого развития, недостаточной полнотой и субъективными предпосылками в методике расчета и взвешивания. Во многие индексы также входят индикаторы здоровья и экономического развития.
Исследователи составили два списка, в каждом из которых были упомянуты 179 стран. В первый список попали государства, худшим образом обращающиеся с имеющимися именно у них ресурсами, а во второй - страны, больше всего вредящие планете в целом. Первые десять мест в первом списке заняли Сингапур, Корея, Катар, Кувейт, Япония, Таиланд, Бахрейн, Малайзия, Филиппины и Нидерланды. В первой десятке второго списка, состоящего из 171 места, Бразилия, США, Китай, Индонезия, Япония, Мексика, Индия, Россия, Австралия и Перу. Таким образом, Россия заняла восьмое место в рейтинге стран по воздействию на окружающую среду, опередив все европейские страны.
В ходе ислледования уровня загрязнения для разных стран ученые также опровергли общеизвестную теорию о влиянии стран на экологию - теорию Кузнеца, которая гласит, что когда страны достигают определенного уровня экономического развития, они начинают осваивать экологически чистые технологии и негативное влияние, оказываемое ими на экологию, уменьшается. Ученые пришли к выводу, что сегодня чем более развитой является страна, тем сильнее она истребляет природные ресурсы и оказывает более негативное влияние на экологию, несмотря на развитие "зеленых" технологий и стандартов.
Объяснение:
Постановка проблеми. Україна, як молода незалежна держава, знаходиться в постійному пошуку стратегічної моделі соціально-економічного розвитку та ефективних чинників його забезпечення. За даними Державного комітету статистики в 2011 році 93,7% загальної кількості підприємств в Україні становлять малі підприємства [1]. Для розробки дієвих інструментів регулювання соціально-економічного розвитку необхідно сформувати чітке розуміння ролі малого підприємництва та визначити пріоритетні напрямки його підтримки.
Аналіз основних досліджень і публікацій. Вагомий внесок у дослідження ролі малого підприємництва в національній економіці зробили такі вчені: З.С.Варналій, В.Г. Лапуста, М.М. Хурса, Т.А. Говорушко, Р. Хілларі, О. З.Денега та інші.
Метою є дослідження ролі та функцій малого підприємництва, розгляд малого підприємництва як структуротворчого елементу національної економіки.
Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:
– систематизувати існуючі підходи до визначення значення малого підприємництва;
– визначити роль малого підприємництва в інтеграції національної економіки в глобальний економічний простір;
– перевірити існуючі гіпотези з урахуванням результатів розвитку малого підприємництва зарубіжних країн світу;
– визначити основні функції малого підприємництва.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Виявлення сутності малого підприємництва забезпечується дослідженням в сучасній світовій та вітчизняній літературі підходів до визначенні його функцій та ролі. В результаті аналізу літературних джерел встановлено, що більшість авторів зосереджують увагу на ролі малого підприємництва з економічної та соціальної точки зору. При цьому, в сучасній економічній теорії зустрічаються два підходи до розгляду ролі малого підприємництва: вузький та широкий. Прихильники вузького підходу, серед яких Р. Хіларі, Т.А. Говорушко, О.С. Кічук, виділяють найбільш вагомі функціональні особливості, наприклад, створення робочих місць, створення конкуренції та продукування інновацій, поповнення бюджету. З.С. Варналій, Денега О.З., застосовуючи широкий підхід, диференціюють функціональні особливості малого підприємництва, розглядаючи його роль виділяючи такі напрями: «1. є; 2. формує; 3. забезпечує; 4. сприяє; 5. характеризується» [2, с. 30; 3, c. 5]. М.М. Хурса розробив деталізований підхід до визначення ролі малого підприємництва, розглянувши його у розрізі політичної, психологічної, економічної та соціальної сфер (табл. 1).
Автор підтримує представників другого підходу до трактування ролі малого підприємництва. Основою для підтримки даного підходу є розгляд автором ролі малого підприємництва з практичної точки зору на основі світового досвіду. Автором пропонується упорядкувати функціональні особливості з метою визначення їх головних якісних характеристики та диференційованих функціональних ознак малого підприємництва.Крім розглянутих вітчизняними дослідниками функціональних особливостей малого підприємництва автор вважає за доцільне в умовах глобалізації та інтернаціоналізації розглянути роль малого підприємництва в процесі інтеграції національної економіки в світове господарство. Більшість вітчизняних дослідників зазначають, що малі підприємства орієнтовані на локальні ринки. Однак, в монографії «Державна підтримка малого та середнього бізнесу: досвід розвинених країн» Н.І. Галан зазначає, що більшість малих підприємств розвинених країн світу вже використовують дві або більше форми інтернаціоналізації діяльності[36, с. 40]. Про зростаючу роль малого підприємництва також свідчать публікації Європейської Комісії та ОЕСD. Відповідно до звіту «Opportunities for the internationalisation of European SMEs» в 27 країнах Європейського Союзу 42% малих та середніх підприємств використовують ту чи іншу форму інтернаціоналізації (30% малих підприємств здійснюють міжнародну діяльність за межами єдиного європейського ринку), при цьому темп росту експортноорієнтованих малих підприємств в середньому становить 6% .Результати дослідження свідчать про всезростаючу роль малого підприємництва в процесі інтернаціоналізації та інтеграції національної економіки в світове господарство.
Визначення роль малого підприємництва дає можливість виділити основні функції малого підприємництва. Так, Варналій З.С. розглядаючи функції малого підприємництва прирівнює його до підприємництва в цілому і виділяє спільні функції: інноваційну, ресурсну, організаційну, стимулюючу. Говорушко Т.А. також визнає інноваційну та ресурсну функцію, однак ігнорує організаційну та стимулюючу, виділяючи при цьому притаманну лише малому підприємництву функцію ризику. Детальніше основні підходи до виділення функцій малого підприємництва розглянуті в табл. 2..
Объяснение:
