1) простым карандашом нанести границы литосферных плит 2) осветление карандашами раскрасить платформы и области с кладбище
3) красным карандашом а зоны землетрясений и современного горообразования
4) условное обозначение делаются простым карандашом

Природні комплекси (ПК) (ландшафт) — це поєднання взаємопов'язаних компонентів природи (гірських порід. вод, повітря, грунтів, організмів) на певній ділянці земної поверхні.

При зміні одного компонента природного комплексу змінюється весь природний комплекс (мал. 134). Наприклад, при знищенні комарів, яких уважають шкідливими комахами, зменшиться кількість риби, що живиться їх личинками; стануть біднішими ґрунти, які не будуть збагачуватися рештками комарів; загинуть рослини, а потім і тварини, зміниться клімат території. У природі немає «шкідливих» і «корисних» організмів: кожний із них є необхідним компонентом природного комплексу.

Назва природного комплексу відображає пануючий тип рослинності: ліс, степ, лука тощо 

Літосфера, атмосфера, гідросфера та біосфера — компоненти географічної оболонки. Вони формуються й розвиваються під впливом і за участю складових частин інших оболонок. Так, складові частини літосфери зазнають руйнувань під впливом повітря, води, живих організмів. Атмосфера насичується вологістю гідросфери, запилюється дрібними часточками літосфери, підтримує існування всього живого на Землі. Живі організми в процесі життєдіяльності використовують ресурси літосфери, атмосфери й гідросфери.

Гірський регіон не без підстав відносять до слаборозвинених регіонів,

враховуючи низький рівень урбанізації, потенціал підприємництва,

відносно слабкий рівень економічного розвитку і високий рівень

безробіття населення. Значною мірою це пов’язано з його периферійністю, невигідністю географічного розміщення, а відповідно, труднощами з

комунікативною доступністю, віддаленістю від головних ринків, слабкими

зв’язками з центром. «Для території Українських Карпат характерні складні

структурні проблеми, зокрема в області економічного розвитку, ринку

праці, соціального стану населення, екології та природокористування»[3].

Гірські території Українських Карпат на відміну від височин і низин

характеризуються багатьма особливими ознаками, які визначають

параметри виробництва, форми господарської активності, а також

економічний розвиток регіону в цілому. Суттєвою ознакою гірських земель

є велика вертикальна мінливість і крутизна території. Висотні відмінності

знаходять своє відображення у наявності різних кліматично-рослинних

поясів. Крутизна схилів території Карпат впливає на пропорції між орними

землями, зеленими угіддями, багаторічними насадженнями і лісами.

Відмінності у висоті місцевості, відповідно і особливості ландшафту

(територіально-природного комплексу) створюють разом із тим нові

шанси для місцевих жителів у сфері несільськогосподарського розвитку,

зокрема існують великі можливості для розвитку туризму, рекреації та

надання оздоровчих послуг. Складність природних умов у горах істотно

обмежує можливості вибору форм та видів господарської діяльності,

негативно впливає на зайнятість горян. Це стало причиною низьких доходів

жителів гір, погіршення демографічної ситуації, зростання соціальної

напруженості, відтоку населення з гірських сіл та їх спустошення.

Необхідність зупинки цих явищ обумовлена не тільки загрозою втрати

«культурного а й економічними та екологічними причинами[