У горах Євразії надзвичайно гостро стоїть проблема зведення лісів. Так, у Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки городів. Знищення лісів для місцевих потреб більш менш компенсувалося природним приростом, поки Гімалаї не стали туристським центром. Вистачило якихось 30 років, щоб знищити майже всі ліси поблизу Джомолунгми.
Варто було лише порушити цілісність гір, і вони покарали людей обвалами та зсувами. Були навіть такі страшні прогнози: якщо ліси на схилах гір будуть і далі вирубуватися, то невдовзі Гімалаї просто сповзуть униз, знищуючи все на своєму шляху. Добре, що люди вчасно зрозуміли свої помилки. Нині в гімалайських країнах діють програми із заліснення схилів. Наплив туристів і альпіністів, охочих помилуватися красою гір і випробувати свою майстерність при сходженнях на вершини на жаль призводить до забруднення довкілля.
Для збереження унікальної природи гір створюються заповідники і національні парки. Так, величезну територію, яка прилягає до Евересту, займає національний парк Сагарматха.
Господарська діяльність людини-один з факторів, що впливають на природу.
В результаті своєї праці людина не тільки пристосувався до навколишнього середовища, а й змінив її.
Якщо врахувати, що всі компоненти природи тісно взаємопов'язані між собою, то стає ясно, що зміни однієї частини призводить до перетворення іншої. Тому людина повинна передбачити наслідки своєї діяльності. Негативні наслідки впливу людини на природні комплекси не завжди є неминучим результатом науково-технічного прогресу.
Наприклад, вчені встановили, що внесення в грунт мінеральних добрив без урахування опадів і вологості грунту призводить до винесення мінеральних речовин з грунту і до забруднення річок і водойм. А це не тільки втрати (ну якось так...)
