Внешнее ядро Земли — жидкий слой толщиной около 2266 километров. Он состоит из железа и никеля. Ядро расположено выше твёрдого внутреннего ядра Земли и ниже её мантии[1]. Его внешняя граница — 2890 км под поверхностью Земли. Переход от внутреннего ядра ко внешнему находится на глубине около 5150 км под поверхностью Земли.
В
нутреннее ядро Земли из-за большого давления находится в твёрдом состоянии, в отличие от жидкого внешнего ядра
араметры внутреннего ядра Земли
Глубина: около 5100 км — центр Земли (6370 км)
Максимальная плотность — 14,3 г/см³ (по другим данным — 13,1 г/см³
Давление — около 3,8 млн бар
Ускорение силы тяжести — стремится к нулю
Скорость продольных волн — до 11,2-11,3 км/с.
Масса — 9,675·1022 кг
Географічне положення материка зумовлює надходження протягом року значної кількості сонячної радіації та наявність майже скрізь високої температури. А переважання континентальних тропічних мас і низхідних рухів повітря робить цей материк найсухішим.
Більша частина материка лежить у широтах, де переважає пасатна циркуляція. Тихоокеанські повітряні маси не приносять значних опадів у внутрішні райони материка: Великий Вододільний хребет перехоплює вологу пасатів і тому рясні опади випадають тільки на навітряних схилах гір і вузькій узбережній смузі. Так, майже 40% території материка одержують менше 250 мм опадів на рік і тільки 10% - понад 1000 мм на рік.
Объяснение:
