северная америка расположена в северной части западного полушария, ее территория протягивается от арктических до экваториальных широт.
северная америка: положениесамой отдаленной северной точкой является мыс мерчисон (71°50' с. крайняя точка юга - мыс марьято. на севере северную америку омывают воды северного ледовитого океана, на востоке – атлантического океана, на западе – тихого океана.
в состав северной америки входит множество островов, в частности: ньюфаундленд, гренландия, алеутские и багамские острова. общая площадь континента, с учетом площади принадлежащих ему островов, составляет 25 тыс. км 2. (16% суши земли). общая длина береговой линии – 75.4 тыс. км 2.
открытия материкав конце 15 века испанские мореплаватели во главе с христофором колумбом достигли берегов северной америки, ошибочно полагая, что попали в индию. с этого момента началась эра освоения и исследования северной америки.
однако у христофора колумба были предшественники: примерно в 10 веке племена норманнов уже открыли гренландию, а также добрались до берегов современного государства сша.
однако колонизировать новые земли им не удалось, так как норманны столкнулись с жесткими погодными условиями севера континента, так же их пугала отдаленность нового материка от европы.
после открытия новой земли, христофор колумб совершил еще четыре путешествия в америку. уже в начале 16 века испанцы начали большую колонизацию североамериканских земель.
в середине века знаменитый мореплаватель жак картье достиг берегов канады, и дал им современное название – канада. испанские экспедиторы, стараясь завоевать богатые плодородные земли, вступили в противостояние с аборигенами – племенами индейцев.
освоение северной америки продолжали такие мореплаватели как александр макензи, джон дэвис, вильям баффин, генри гудзон. им, была исследована вся северная часть континента, вплоть до побережья тихого океана.
Объяснение:
Людина – творіння природи, її унікальна і розумна частина. Природа й людина взаємопов’язані і впливають одна на одну.
Людина живе в оточенні тіл природи. Рослини дають їй продукти харчування, корм для свійських тварин, сировину для промисловості, речовину для виготовлення ліків тощо.
Тварини забезпечують людину цінними продуктами харчування. Вони є зручним видом транспорту у важкодоступних місцях земної поверхні (гори, пустелі) і в сільській місцевості. Хутро, шкіра та вовна деяких тварин забезпечують людину теплим одягом.
У давнину люди майже повністю залежали від природи. З часом, вивчивши природу, вони навчилися не лише пристосовуватися до неї, але й активно змінювати її в бажаному для себе напрямі. Вплив господарської та інших видів діяльності людини на природу зростає з року в рік. Доволі часто цей вплив завдає невиправних змін природі. Через активну й не завжди раціональну діяльність людина все частіше стає причетною до зникнення представників живої природи – тварин і рослин. Надмірне промислове будівництво, осушення заболоченої місцевості, вирубування лісів призводить до зникнення рослин і тварин на великих площах.
Господарська діяльність людини, як правило, негативно впливає на природу. Промислові підприємства забруднюють своїми відходами воду, повітря, ґрунти. Кількість викидів забруднюючих речовин за останні десятиріччя значно збільшилася. Наприклад, обсяг води, забрудненої промислово-побутовими відходами, становить понад 16 % річкового стоку. Спалювання палива призводить до щорічного викидання в атмосферу понад 1 млрд. тонн продуктів неповного згоряння. У великих містах щороку накопичується величезна кількість побутового сміття, знищення якого становить значні труднощі.
Основні райони забруднення – це міста й промислові центри. Зосередження промислових підприємств, сотень тисяч автомобілів на обмеженій території призводить до збільшення запилюження й загазованості повітря. Концентрація пилу в місті є в 150 разів вищою, ніж над океаном, і в 15 разів вищою від сільської місцевості.
Людина, втручаючись у природу, повинна пам’ятати, що природа залишається єдиним і незмінним джерелом усіх багатств, які потрібні людині для існування. Тому головний обов’язок кожної людини і всього суспільства в цілому – це дбайливе ставлення до природи, збереження представників рослинного і тваринного світу.
Зберегти природу, примножити її багатства – справа державної важливості. Тому й приймають у нашій державі закони на користь збереження природи. Важливу роль у цьому відіграють природоохоронні території. Це заповідники, національні парки й ботанічні сади, яких в Україні чимало. На цих територіях забороняється вести господарські роботи, полювати на тварин, збирати насіння й плоди рослин.
Запам’ятай! Людина – частина природи. Її життя, з одного боку, залежить від умов існування, а з другого – її діяльність впливає на них. Щоб зберегти життя на Землі, людина повинна охороняти природу.