Африка: географическое положение.
Африка пересекается экватором почти по середине.0 меридианом пересекается в западной части, пересекается Северным тропиком в северной части и Южным тропиком в южной части.180 меридианом не пересекается,Северным и Южным полярными кругами не пересекается.
Африка расположена к востоку от Северной и Южной Америки, к югу от Евразии, к западу от Австралии, к северу от Антарктиды.
Она омывается на западе Атлантическим океаном, а на востоке Индийским.
Большая часть территории расположена в экваториальном, субэкваториальном, тропическом и субтропическом климатических поясах.
Большая часть Африки расположена к северу от экватора, поскольку она сужается с севера на юг в виде треугольника.
На севере Африку отделяет Средиземное море и Гибралтарский пролив от Европы, а Суэцкий канал на северо-востоке соединяет с Аравийским полуостровом (Евразия).
Береговая линия слабо изрезана.
Крайняя северная точка-мыс Бен-Секка 37° с.ш. 9° в.д.
Крайняя южная точка-мыс Игольный 34° ю.ш. 20° в.д.
Крайняя восточная точка-мыс Рас-Хафун 10° с.ш. 51° в.д.
Крайняя западная точка-мыс Альмади 14° с.ш. 17° з.д.
История открытия и исследования материка.
В 15 веке Васко да Гама (португальский мореплаватель) во время открытия пути в Индию обогнул Южную Африку и описал очертания береговой линии на юге материка.
В середине 19 века Давид Ливингстон (английский учёный) открыл водопад Виктория, исследовал реку Конго, озеро Ньяса, он всю Южную Африку с запада на восток делая подробное описание всего увиденного.
В конце 18 века Мунго Парк (шотландский исследователь) подробно описал течение реки Нигер, исследовал Центральную Африку.
В середине 19 века Генрих Барт (немецкий исследователь) описывал историю, топографию, цивилизацию Сахары, исследовал озеро Чад.
В конце 19 века англо-американская экспедиция под руководством Генри Стенли открыла горы Рувензори, верхнее течение реки Нил и Конго, исследовала озеро Танганьика и Виктория.
В конце 19 века Юнкер В.В.(русский учёный) описал Центральную и Восточную Африку, занимался работами в гидрологии, топографии и метеорологии.
В 19 веке Е.П.Ковалевский (русский путешественник) проводил геологические исследования Северо-Восточной Африки.
● Ніл — єдина річка в Північній Африці, яка протікає по найбільшій у світі пустелі Сахара. Тільки завдяки Нілу і його родючій дельті, зародилася найдавніша цивілізація людства — Стародавній Єгипет.
● Ніл — друга у світі за довжиною річка (найдовшою є Амазонка), її довжина становить 6853 км. Свій початок Ніл бере від двох річок в горах Східної Африки, а потім, випливає з озера Вікторія, утворюючи систему Рукакара → Кагера → Ніл.
● Прокладаючи свій довгий шлях через пустелі, заболочені ділянки та зливаючись біля міста Хартум (судан) з двох річок, Білого Ніла, який приніс свої води з півдня та Блакитного Ніла — зі сходу.
● Площа басейну Ніла дуже велика, до 3,4 млн км². Через відмінні природні умови басейну річки, та її неоціненне значення в житті народів, що оселилися на її берегах, Ніл — найдивовижніша річка у світі.
● Найбільш примітним місцем за течією річки є її дельта. Це найродючіше місце на Землі. Тисячі років дельта годує народи Єгипту і її родючість не зменшується, в деяких районах дельти, збирають по три врожаї на рік.
● Причиною такої дивної родючості є розливи Ніла в його нижній течії, коли річки, що впадають в Ніл, приносять величезну кількість родючого мулу через сезонні літні дощі, що випадають в абіссінських горах. Повінь триває до листопада. Такі повені відбуваються щорічно, тому шар мулу ніколи не виснажується. Під час повеней Ніл фантастично змінює свої води — з чистих вони ніби без причини починають червоніти, потім приймають кривавий колір і залишаються такими поки не відбудеться розлив річки. Ближче до весни, Ніл повертається у свої береги, вода знову стає чиста. Такий феномен з забарвленням води відбувається завдяки частинкам мулу червоного кольору, які були принесені притоками в Ніл.
● Воду з Ніла з давніх часів використовували для зрошення, а мулисті наноси як високоефективне добриво. У сучасному Єгипті, у зв'язку з будівництвом Асуанської ГЕС, площа зрошуваних земель ще збільшилася. Асуанський гідрокомплекс здійснює постійний контроль за станом водного режиму Ніла, не допускаючи катастрофічних повеней. Водночас, кількість принесеного річками родючого мулу зменшилася через ГЕС.
● У долині Ніла розташовані сучасні мегаполіси з давньою історією. Це Хартум, Луксор (стародавні Фіви), Каїр-Гіза, Александрія.
