Объяснение:
• особливості географічного положення материків Північної півкулі;
• історію відкриття Північної Америки та дослідження Євразії;
• тектонічну будову, форми рельєфу, корисні копалини материків;
• причини різноманітності клімату материків Північної півкулі;
• річкові системи й озера материків, їх екологічні проблеми;
• особливості розташування природних зон на рівнинах і вертикальну поясність у горах;
• найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО;
• особливості заселення материків і найбільші держави світу.
Ви навчитеся:
• порівнювати й пояснювати природні особливості материків;
• аналізувати природні умови материків за різними джерелами географічної інформації;
• показувати на карті географічні об’єкти материків, умовну межу між Європою та Азією;
• пояснювати особливості тектонічної будови та рельєфу материків;
• визначати типи клімату за кліматичними картами й діаграмами;
• наводити приклади зональних типів ґрунтів, рослинності й тваринного світу різних природних зон Північної півкулі;
• описувати лісові та безлісі природні зони материків;
• оцінювати вплив господарської діяльності людини на природу.
Важнейшим видом природных ресурсов являются земельные ресурсы. К ним относятся все земли, независимо от целевого назначения, категории и формы собственности. Значение земель как ресурса многообразно и может рассматриваться в качестве территории, недр с набором полезных ископаемых, почвенных ресурсов, пространственного базиса для нужд производства, экосистем, собственности и средств производства [3].
Антропогенное воздействие на земли сельскохозяйственного назначения со временем возрастает. Уже в древности усиленная сельскохозяйственная деятельность неоднократно приводила в их деградации, повлекшей за собой гибель целых цивилизаций и превращение ранее плодородных земель в пустыню – как на территории Северной Африки. Воздействие на земли оказывают все виды хозяйственной деятельности человека – сельское хозяйство, строительство, промышленность и транспорт.
Ухудшение состояния почвенного покрова может быть связано как с естественными, так и с антропогенными факторами. К основным последствиям хозяйственной деятельности человека можно отнести: почвенную эрозию, загрязнение, истощение и подкисление почв, их осолонцевание, переувлажнение и оглеение, деградацию минеральной основы почв, их обеднение минеральными веществами и дегумификацию.
Главный вид деятельности, вызывающий негативные изменения в состоянии почвенного покрова – сельское хозяйство. Интенсивное освоение земель повлекло за собой развитие дефляции, а пахота вдоль склона активизирует водно-эрозионные процессы. Орошение часто вызывает вторичное засоление почв. Недостаточное внесение органических удобрений, не компенсирующее потери органических веществ, приводит к дегумификации, нерациональное использование пестицидов – к загрязнению почв. Избыточное внесение минеральных удобрений может вызвать их подкисление, а бессистемный выпас скота – привести к уничтожению растительного покрова, активизации ветровой и водной эрозии, загрязнению почв навозом.
