Объяснение:
1. Чи існує життя на дні водойм узимку? Які властивості води та льоду це зумовлюють?
Звичайно, взимку на дні водойм існує життя. Цьому сприяє властивість води – низька теплопровідність. Вода повільно нагрівається влітку і повільно охолоджується взимку, тому мешканцям водойм не загрожує влітку надмірне нагрівання, а взимку сильне охолодження.
Зимова крига на водоймах, що знаходиться зверху, бо лід легший за воду, захищає нижні шари води від замерзання, там зберігається постійна температура +4 °С.
2. Доведіть, що вода — розчинник.
Вода розчиняє багато речовин, різними розчинниками користуються в побуті.
3. Яке значення має вода у природі й житті людини ?
Значення води у природі:
1) можливий кругообіг води;
2) забезпечує життя живих організмів (розчиняє мінеральні речовини, є умовою фотосинтезу, забезпечує фізіологічні процеси тощо);
3) підтримує форму та пружність рослин;
4) є середовищем для водних рослин і тварин;
5) випаровування води охолоджує живі організми.
Значення води для людини:
1) забезпечує життєдіяльність;
2) використовується в побуті для варки, чистки;
4) використовується на гідроелектростанціях;
5) водні простори - транспортні шляхи;
6) забезпечує майже всі галузі промисловості;
7) використовується для поливу, розчинів добрив у сільському господарстві;
8) у медицині фізіологічний розчин, мікстури, плазма тощо;
9) у хімічній промисловості для охолодження, отримання водню;
10) консервуємо овочі та фрукти з розчинами цукру, кухонної солі, оцтової та лимонної кислоти;
11) водойми є місцями відпочинку;
12) рибопродукти водойм вживає в їжу;
13) мінеральну воду використовують для лікування.
4. Доросла людина щодня випиває й разом з їжею споживає 2л води. На побутові потреби вона витрачає ще близько 100 л на добу. Обчисліть, скільки води використовує населення Києва протягом тільки однієї доби, якщо кількість мешканців міста становить приблизно 3 млн. осіб.
Розв'язання.
1) 100 + 2 = 102 (л) – витрачає води щодня.
2) 102 • 3 000 000 = (102 • 3) • 1000 000 = 306 • 1 000 000 = 306 000 000 (л) – використовує води населення Києва за добу.
Відповідь: 360 000 000 літрів.
5. Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте міні-проект(наприклад, презентацію) на тему «Де ми втрачаємо воду?»
1) краплі води у поламаному крані;
2) прориви у підземних трубопроводах з водою;
3) забруднення прісних водойм стічними водами.
Досліди.
Завдання 2. Наповніть стакан на третину водою. Додайте у воду ложку олії і розмішайте ігайте, що відбуватиметься з частинками олії. Чи розчинилася олія у воді?
Олія не розчиняється у воді, на поверхні води плавають олійні плями.
Завдання 4 (виконайте вдома). Візьміть дві склянки. В одну налийте холодної води, а в іншу — гарячої. У кожну склянку додайте по одній чайній ложці цукру і розмішайте ігайте, у якій воді частинки цукру швидше розчиняться. Зробіть висновок про вплив температури води на розчинення в ній речовин.
З підвищенням температури розчинність пришвидшується.
Тестові завдання до розділу III, теми 1.
1. Назвіть ученого, який вважав, що Земля — це уламок Сонця, що міг відірватися внаслідок падіння на нього комети.
А Жорж Бюффон В Джеймс Джинс
Б Іммануїл Кант Г Отто Шмідт
2. Укажіть, що передає форму Земл зображення).
А карта В глобус
Б план місцевості Г аерофотознімок
3. Укажіть назву уявної лінії, яка ділить земну кулю на дві півкулі — Північну і Південну.
А полюс В екватор
Б меридіан Г земна вісь
4. Установіть відповідність між географічними об'єктами і материками, на яких вони розташовані.
Эпоха Возрождения ознаменовалась многими научными открытиями. Одним из наиболее выдающихся достижений явился переворот во взглядах на строение мироздания, произведенный польским ученым Николаем Коперником. С античных времен в человеческих умах господствовало представление о том, что Земля является неподвижным центром Вселенной, а Солнце, Луна и звезды вращаются вокруг нее по неизменным орбитам. Подобное воззрение было создано в античности, существовало почти две тысячи лет и называется геоцентрической системой мира (от греческого слова гэ - Земля).Коперник утверждал, что не Земля, а Солнце является центром мироздания, а наша Земля вместе с другими планетами вращается вокруг своей оси, поворачиваясь к Солнцу поочередно одной, другой стороной, отчего и происходит смена дня и ночи. Кроме того, ось земного вращения несколько наклонена по отношению к орбите Земли, и поэтому при движении нашей планеты вокруг Солнца его лучи падают на земную поверхность более или менее отвесно. Вертикальное их расположение сильно нагревает Землю, когда они скользят по земной поверхности, почти не греют ее. Поэтому в одних частях нашей планеты холодно, а в других - тепло. Вращением Земли вокруг Солнца объясняется вечная и неизменная смена времен года, с которой так тесно связана жизнь человеческого род.Бруно утверждал, что Вселенная бесконечна, а количество миров в ней бесчисленно. Из данного положения неизбежно следует, что у мироздания нет центра, и, следовательно, наше Солнце не является центром мира, как считал Коперник. Оно - центр только для нас, точнее - для нашей солнечной системы. Если Вселенная бесконечна, ее центр везде и поэтому нигде; любое небесное тело можно рассматривать в качестве относительного центра, абсолютного - в принципе не может существовать.Видимая нами сфера звезд, говорил итальянский философ, не есть граница мироздания, но - только предел, которого достигает наше зрение даже вооруженное различными оптическими приборами. Подобные догадки получили экспериментальное подтверждение только в XX веке, когда с сложнейшей техники мы окончательно удостоверились в существовании иных планетных систем и галактик, разбросанных тысячами в бескрайних просторах Вселенной, и увидели множество небесных тел, недоступных для наблюдения невооруженным зрением.Другим замечательным утверждением Джордано Бруно являлось следующее: небо и Земля состоят из одних и тех же элементов. Раньше считалось, что вещества Земли и неба совершенно различны и даже противоположны: Земля состоит из четырех грубых стихий - земли, воды, огня и воздуха, небо образует более совершенное и тонкое вещество - эфир. Не случайно, наверное, противопоставлялись друг другу безупречность небесной сферы и несовершенство земной обители, а все идеальные и сверхъестественные сущности помещались человеком всегда на небо.Бруно утверждал, что между небесным и земным веществами не существует противоположности: эфир - это не принципиальный материал неба, но - всего лишь пятый элемент, как и четыре остальных, который выполняет роль связующего вещества: он объединяет четыре стихии в единое целое мироздания. Гениальная догадка, выраженная пусть и в художественной, аллегорической форме, также подтвердилась только в XX веке, когда с современных технических достижений мы смогли получить вещество различных планет и звезд, экспериментальным путем исследовать их химический состав и убедиться в том, что в различных частях Вселенной присутствуют те же немногим более ста химических элементов, что и на нашей Земле, входящие в периодическую систему Д.И. Менделеева. В современной науке данное утверждение обозначается термином «химически однородный состав Вселенной».В вопросе о соотношении материального, вещественного и идеального, духовного, Джордано Бруно разделял точку зрения пантеизма. Безусловно, утверждал он, что нас окружающий мир устроен разумно и правильно. Почему, например, все небесные тела неизменно движутся по стройным орбитам? Неразумная и неживая материя - вещество, лишенное духа и жизни, никак не могло бы самостоятельно устроиться гармонично и разумно. Следовательно, необходимо предположить, что вещество является живым и разумным, что материя одушевлена. В данном случае важно то, что в учении Бруно духовное начало перестает быть потусторонним по отношению к окружающему нас миру, оно переносится в него, растворяется во всем мироздании. Пропадает резкое противопоставление материального и идеального, речь идет почти об их тождественности: материя является одушевленной, а духовное материализовано.Данный взгляд называется гилозоизмом (от греч. гило - вещество и зоос - жизнь). Из подобного утверждения следует весьма интересный и важный вывод: если Вселенная одушевлена и разумна, говорит Джордано Бруно, не исключено, что миры, наполняющие ее бескрайние просторы и отстоящие от нас на колоссальные расстояния, как и наш мир, населены и обитаемы.
