Объяснение:
Ледник Ламберта
Крупнейший и длиннейший ледник в мире.
Ледник Ламберта в Восточной Антарктиде течет приблизительно на север вдоль меридиана 90° восточной долготы через горы Принс-Чарльз в залив Прюдс. Некоторые туристические корабли проплывают недалеко от этих мест, но чтобы увидеть ледник, нужно продвинуться в глубь материка, лучше всего на вертолете.
Ледник Ламберта в Восточной Антарктиде, вероятно, является величайшим в мире ледником. Его ширина достигает 64 км. там, где он пересекает горы Принс-Чарльз, а длина, если считать и его морское продолжение, шельфовый ледник Эймери, - около 700 км. Он собирает лед примерно с пятой части ледникового щита Восточной Антарктиды; если сделать расчет, то получится, что примерно 12% запасов пресной воды на Земле проходит через ледник Ламберта. Эту поразительную цифру так же трудно постичь, как и опенить величие антарктического ледника. Популярный образ альпийского или гималайского ледника, стекающего по склону словно ледяная река, строго говоря, неприло-жим к леднику Ламберта из-за его колоссальных размеров. Съемка из космоса - лучший увидеть достаточно большую его часть, чтобы понять, что это действительно ледник. Ледник Ламберта.
Дослідження Антарктиди
Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.
Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.
Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його
товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).
