Разобрать природную зону саван и пустынь. по плану: 1. положение 2.климатические условия 3.растительность 4.особенности образования почв 5.животный мир 6.степень изменения природной зоны под влиянием деятельности человека.заповедники и национальные парки

Савани, рідколісся й чагарники субекваторіального поясу займають в Африці величезні території – 40% площі материка. В залежності від тривалості сухого періода, річних сум опадів й характеру рослинності розрізняють вологу, паркову (високо травну) суху (типову) й опустелену савану.

Вологі савани поширені в районах, де випадає 1000-1500 мм опадів на рік, а тривалість сухого періоду близько 2 місяців. По долинах рік у вологій савані вічнозелені ліси, які заходять з основного масиву гілей екваторіальної Африки.

Типові савани знаходяться в районах з річною сумою опадів 750-1000 мм на рік й посушливим періодом від 3 до 5 місяців. В північній частині материка вони простягаються широкою суцільною смугою в межах субекваторіального поясу від Атлантичного океану до Ефіопського нагір’я; в південній півкулі проникають майже до південного тропіка, займають північну частину Анголи, рівнини й плато Танзанії. В типічній савані зімкнений злаковий покрив (слонова трава, бородач) і невеликі рощі чи одинокі екземпляри дерев й кущів (баобаби, акації, мімози). Дерева й кущі мають пристосування для захисту від посухи й частих пожарів. Листки їх зазвичай дрібніші, жорсткіші, стволи покриті товстою корою, в деревині деяких дерев запасається вода. Форма крон також не випадкова: тінь від таких крон прикриває кореневу систему від палючого сонця.

В дощовий період савана – зелене море соковитих трав, дерева цвітуть й плодоносять; в сухий період савана стає жовтою й бурою: трави вигорають, листя з дерев опадають. В опустеленійсавані, де посушливий період триває до 8 місяців й річна сума опадів знижується до 300-500 мм, ростуть уже дерево видні молочаї й алое з м’ясистими колючими листками.

В типових й опустелених саванах формуються червоні фервлітні ґрунти, які містять сполуки заліза й алюмінію. Ґрунти саван родючіші, ніж ґрунти вологих екваторіальних лісів. В сухий період року йде накопичення перегною, так як процеси розпаду рослинних залишків уповільнюються через недостаток вологи.

Багатий трав’яний покрив саван дає корм великим травоїдним тваринам: антилопам (тут їх понад 40 видів), зебрам, буйволам, носорогам. Листями й дрібними гілками дерев харчуються жирафи й слони. Різноманітні в саванах й хижаки: леви, леопарди, гепарди; а також шакали й гієни, які харчуються мертвечиною. У водоймах живуть крокодили й бегемоти. Різноманітний світ птахів: африканські страуси, птах-секретар, марабу, цесарки; по брегах водойм – колонії чи бісів, пеліканів, фламінго й чапель. В саванах часто зустрічаються рептилії, високі земляні побудови термітів. Серед комах небезпечною є муха це-це, яка розносить збудники сонної хвороби.

Для захисту природи саван створюються заповідники й національні парки. Найпопулярніші в Африці національні парки Серенгеті в Танзанії, Вірунга в Заїрі, Крюгера в ПАР. Деякі національні парки славляться спеціалізацією по охороні окремих груп тварин. Так, в Амбоселі особливо багато копитних тварин, в Цаво – слонів, в Мара-Масаї – левів, в Науру – мільйогга популяція фламінго й інших водоплавних птахів.