1. Согласно систематике грибы делятся на низшие и высшие. У низших неклеточное строение, гифы не разделены перегородками и мицелий представляет одну разветвленную многоядерную клетку. У высших мицелий разделен септами (перегородками). Они имеют органы спороношения и они образовывать плодовые тела.
К низшим грибам относят отдел Зигомицеты. Мицелий многоядерный, без перегородок. Плесневые грибы. Образуют спорангиоспоры на конце гиф. К ним относится мукор.
К высшим грибам относятся отдел Аскомицеты и отдел Базидиомицеты.
Аскомицеты это одноклеточные и многоклеточные грибы. Мицелий с перегородками (септами) гаплоидный. Среди них есть сапротрофы и плесневые. размножаются с конидий, склероций и почкованием. Половое размножение при асков (сумок) , в которых образуются споры, путем мейоза. Представители пеницилл, дрожжи, сморчки, строчки.
Базидиомицеты образуют двухядерный мицелий. Половое размножение с базидий, в которых образуются споры. Эти грибы в большинстве образуют плодовые тела и именно их мы в быту чаще всего называем грибами.
2. Еще грибы делят на шляпочные, паразиты, плесневые и дрожжи.
3. Шляпочные грибы делят на пластинчатые и трубчатые по строению нижнего спороносного слоя шляпки (гименофора). К трубчатым относячт грибы, у которых гименофор состоит из трубочек и напоминает губку. Это белые грибы, подосиновики, подберезовики, маслята. У пластинчатых гименофор состоит из пластинок. Это сыроежки, грузди, мухоморы.
Атланти́чний океа́н, раніше Атланті́йський океа́н[1] — другий за величиною та глибиною океан на Землі, загальною площею 106 460 000 kм2 (41 100 000 кв. миль).[2][3] Займає близько 20 % поверхні планети та 29 % її водної поверхні. Океан розділяє так звані «Старий» та «Новий» світи.
Атлантичний океан займає подовжений, S-подібний басейн, що ться поздовжньо між Європою та Африкою на сході та Америками на заході. Як один із компонентів взаємопов'язаного Світового океану, він пов'язаний на півночі з Північним Льодовитим океаном, з Тихим океаном на південному заході, Індійським океаном на південному сході та Південним океаном на півдні (інші визначення описують Атлантичний океан, як розширення на південь до Антарктиди). Екваторіальна протитечія розділяє його на Північний Атлантичний та Південний Атлантичний океани близько 8-ї паралелі північної широти.[4]
Наукові розвідки Атлантики включають експедицію «Челленджера», німецьку метеорну експедицію, обсерваторію Землі Ламонт-Догерті Колумбійського університету та гідрографічне бюро ВМС США.[4]
Объяснение:м
