Атлаські гори простягнулися на 2400 км від Атлантичного узбережжя Марокко до затоки Габес у Тунісі і розташовані між Середземним морем на півночі і Сахарою на півдні. Єдиної назви для всієї гірської сиситеми у місцевого населення не існує, є лише назви окремих гірських хребтів і плато. Довжина близько 2000 км. Найбільші висоти — у Марокко, де Атлас складений складчасто-бриловими, загалом паралельними хребтами (Середній Атлас, Високий Атлас, Антиатлас та ін.), внутрішніми останцевими плато (Високі Плато, Марокканська Месета), денудаційними і акумулятивними рівнинами. Середня висота хребтів 2000—2500 м, найвищі — у Високому Атласі (г. Тубкаль, 4165 м). В зоні Алжиру Атлас звужується і знижується, в Тунісі представлений системою пагорбів Туніського Атласу та низьких гір, які розбиті скидами.
Гори Атлас були підняті на значну висоту найновішими тектонічними рухами, що сталися переважно в кінці палеогену і неогену — тут і дотепер часті землетруси. Атлаські гори складені переважно вапняками, мергелями, строкатими глинами, зустрічаються древні вулканічні породи. Є родовища залізних, свинцево-цинкових, кобальтових (род. Бу-Аззер) та ін. руд, а також поклади фосфоритів, нафти. Атлас розташований у субтропічному поясі, клімат середземноморський поблизу узбережжя, напівпустельний у інших районах. В Атласі починаються довгі, але маловодні річки Дра і Шеліф.
Рослинність Атлаських гір — від чагарникової, до лісів. Ландшафти північних районів Атласу сильно змінені людиною. На північних схилах зарості вічнозелених чагарників, кам'яного і коркового дуба, змішаних і хвойних лісів, внутрішні хребти і плато напівпустельні.
До центральної частини Високого Атласу примикає Середній Атлас. Це один із найвологіших районів Атлаських гір. Влітку тут буває жарко — до +30 С. Взимку, головним чином уночі, відчувається легенький морозець. Зимовий день, особливо, якщо світить сонце, загалом досить теплий. Сніг швидко тане.
Віковічні кедрові ліси — одна з головних прикмет Середнього Атласу. Кедри є в горах Ер-Рифу, але там частіше трапляються середземноморська сосна і кам'яний дуб. Тому, коли кажуть про кедрові ліси Атлаських гір, уявляєш тінистий гірський шлях у Середньому Атласі, сонячні галявини, які заросли м'ятою, лавандою, шавлією, прозорі гірські річки, що утворюють каскади водоспадів, блакитні озера, в яких водиться форель.
Найпоширеніша в Атлаських горах деревна порода — кам'яний дуб, за ним ідуть арган і берберська туя. У Високому Атласі розселилися і споріднені з туєю кипариси і запашний кедр.
Объяснение:
ответ:
1 национальные парки и заповедники для того, чтобы сохранять редкие виды растений и животных, которые находятся на грани вымирания. также в этих областях могут находиться уникальные природные объекты и ландшафты. например, чистые реки, озера и т.д. 2 украине 21 сентября 2000 года был принят закон "об общегосударственной программе формирования национальной экологической сети украины на 2000-2015 годы". программа разработана в контексте требования с дальнейшего совершенствования и развития экологического законодательства украины, а также в соответствии с рекомендациями всеевропейской стратегии сохранения биологического и ландшафтного разнообразия (1995 для обеспечения реализации программы предусматривалось принятие законодательных актов, направленных на применение правовых норм формирования национальной экологической сети.
правовой основой формирования, сохранения и рационального, устойчивого использования экологической сети является конституция украины, закон украины "об общегосударственной программе формирования национальной экологической сети украины на 2000-2015 годы" закон украины "об экологической сети украины", а также законы украины, другие нормативно-правовые акты, принятые в соответствии с ним, и международные договоры украины.
понятие экологической сети (экосети) определяется в законодательстве как единая территориальная система, которая создается с целью улучшения условий для формирования и восстановления окружающей среды, повышения природно-ресурсного потенциала территории украины, сохранения ландшафтного и биоразнообразия, мест обитания и роста ценных видов животного и растительного мира, генетического фонда, путей миграции животных путем объединения территорий и объектов природно-заповедного фонда, а также других территорий, имеющих особую ценность для охраны окружающей природной среды и в соответствии с законами и международными обязательствами украины подлежат особой охране.
территории экосети, которые отличаются по своим функциям, являются структурными элементами экосети. различают четыре вида структурных элементов: ключевые, соединительные, и восстановительные буферные территории.
закон определяет, что перечень ключевых территорий экосети включает территории и объекты природно-заповедного фонда, водно-болотные угодья международного значения, прочие территории, в пределах которых сохранились наиболее ценные природные комплексы. в перечень буферных зон экосети относят территории вокруг ключевых территорий экосети, которые предотвращают негативное влияние хозяйственной деятельности на сопредельных территориях. перечень соединительных территорий экосети включает территории, обеспечивающих связи между ключевыми территориями и целостность экосистемы. перечень восстановительных территорий экосети включает территории, представляют собой нарушенные земли, деградированные и малопродуктивные земли и земли, которые подверглись влиянию негативных процессов и стихийных явлений, другие территории, важные с точки зрения формирования пространственной целостности экосети.
