Спільними рисами порівнюваних природних зон лісостепу та степу є​

Наибольший уровень урбанизации характерен для промышленно развитых регионов центрального, северо-западного, волго-вятского и уральского районов, а также в регионах с крайне неблагоприятными природными условиями — европейского севера, сибири и дальнего востока, где в городах проживает более % населения. наименьший уровень урбанизации характерен для северного кавказа (56%) и центрально-чернозёмного района (65%). среди субъектов федерации наивысший уровень урбанизации зафиксирован в городах федерального значения — в москве и санкт-петербурге (по 100%), а также в мурманской и магаданской областях (по 92%), а наименьший — в усть-ордынском бурятском автономном округе, где городское население отсутствует. крупнейшими россии являются москва (12,5 млн. человек) , санкт-петербург (4,5 млн. ) и новосибирск (1,5 млн.) . в число городов-миллионеров входят также нижний новгород, самара, казань, волгоград, екатеринбург, челябинск, уфа, пермь, ростов-на-дону и омск. скопление городов называется городской агломерацией. городские агломерации бывают двух видов: моноцентрические (московская, петербургская, самарская, новосибирская, нижегородская и т. д. ) и полицентрические (кузбасс).

Дослідження Антарктиди

Ще античні вчені висловлювали припущення щодо існування поляр ного материка в Південній півкулі. Однак тільки з XVIII ст. розпочалися його пошуки. Так, англійський мореплавець Джеймс Кук під час другої навколосвітньої експедиції (1772-1775) перетнув Південне полярне коло, але пробратися крізь льоди до суходолу так і не зміг.

Лише в 1820 р. експедиція, яку очо лювали Фадей Беллінсгаузен і Михайло Лазарев, на суднах «Мирний» та «Вос ток» відкрила материк.

Першими вглиб континенту дістали ся норвежець Руал Амундсен і англі єць Роберт Скотт. Р. Амундсен досяг Південного полюса 14 грудня 1911 року, а Р. Скотт -17 (18) січня 1912 року. Повертаючись, Р. Скотт та його

товариші загинули. На честь загиблих спорудили пам'ятний хрест, на якому вигравірувано напис «Боротися, шукати, знайти і не здаватися». Систематичні дослідження Антарктиди розпочалися лише в середині ХХ ст. у 1959 р. 12 країн (Аргентина, Австралія, Бельгія, Чилі, Франція, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Південно-Африканський Союз, СРСР, Велика Британія, США) підписали Договір про Антарктику, де було проголошено свободу наукових досліджень і заборонено господарську та військову діяльність. Тому в Антарктиді не видобувають корисних копалин та не споруджують промислових підприємств. Нині на терито рії континенту діють понад 40 наукових станцій, у тому числі й україн ська - «Академік Вернадський» (до 1996 р. належала Великій Британії й мала назву «Фарадей»).