1
Сало їдять українці, сало вживають щодня,
В селах, у кожній хатинці, є вітчизняна свиня.
Сало з дитинства люблю я, на дотик приємне й на смак,
З ним під подушкою сплю я, від сала не схуднеш ніяк.
Приспів:
Ой, сало, сало, сало, українське сало,
Ой, яке ж воно смачне і його завжди мало,
Я до сала вже так звик, є цибуля і часник,
Покладеш сало на язик.
Сало, сало, сало, українське сало,
Українцям того сала завжди буде мало.
Щоб у вас і у нас все завжди стояло,
Треба їсти наше сало.
2
Не треба нам «Снікерс» і йогурт, не хочу в Нью-Йорк і Париж,
Дай найріднішого його – сала шматочок відріж.
Не треба ні ложки, ні вилки, сало рукою візьму,
Вип’ю я чарку горілки і сала не дам нікому.
Приспів.
Програш.
3
Нюхають токсикомани, наркомани на голці сидять,
Негри теж люблять банани, а у Франції жабу їдять.
Нам не потрібні гостинці, з далеких заморських країв,
Сала давай українцю – і найщасливіший він.
Приспів.
4
На сході їдять рибу-суші, сала не їли вони,
Жирні ріднесенькі хрюші, смачненькі мої кабани.
Все, що на сало так схоже я буду їсти ням-ням,
Сала й здоров’я, дай боже, всім українським сім’ям.
