Нехай маємо рівнобічну трапецію ABCD, AD||BC, BC=2 см, AD=8 см, AB=CD, BH⊥AD, де BH– висота трапеції, опущена на сторону AD.
Оскільки у рівнобічну трапецію ABCD вписане коло, то суми її протилежних сторін рівні (за властивістю чотирикутника, описаного навколо кола), тобто AB+CD=AD+BC, звідси
2AB=8+2=10, AB=AD=10/2=5 см.
Опустимо ще одну висоту CK на сторону AD, тобто CK⊥AD (∠CKD=90).
Розглянемо прямокутні трикутники ABH і KCD.
У них ∠BAH=∠CKD – як кути при основі AD у рівнобічній трапеції ABCD (за властивістю), і CD=AB=5 см.
Тому, за ознакою рівності прямокутних трикутників, трикутники ABH і KCD рівні (за гіпотенузою і гострим кутом), і, отже, AH=KD=(8-2)/2=3 см.
а)∠1=66°
б)∠2=32°,∠1=32°
Объяснение:
а) угол, равный 114° и ∠3 - называются соответственными углами при параллельных прямых а и b и секущей.
Соответственные углы равны, то есть ∠3=114°
∠1 и ∠3 - смежные углы. Их сумма равна 180°, ⇒∠1=180°-114°=66°
б) угол равный 32° и ∠2 - вертикальные углы.
Вертикальные углы равны ⇒∠2=32°
∠1 и ∠2 - соответственные углы. Соответственные углы равны.
⇒ ∠1 = 32°
2 вариант:
∠1 и угол в 32° являются внешними накрест лежащими углами.
Внешние накрест лежащие углы равны: ∠1=32°
∠1 и ∠2 - соответственные углы. Соответственные углы равны.
⇒ ∠2 = 32°