Порядковий номер елемента, його назва й відносна атомна маса. У якому періоді, ряді, підгрупі розміщений.

Будова атома:

а) заряд ядра,

б)кількість електронних шарів, кількість електронів, розподіл по шарах,

в)електронна конфігурація,

г)будова зовнішнього  електронного шару, його завершеність, кількість  спарених і неспарених електронів,

д) кількість нейтронів.

Метал чи неметал.

Вищий оксид і валентність у ньому.

Характер вищого оксиду і гідроксиду.

Сполука Гідрогену і валентність у ньому.

Порівняння металічних або неметалічних властивостей із  властивостями елементів, що стоять поряд  у періоді та підгрупі.

№ 7, Нітроген, Аr =14

 

 

У другому періоді,другому  ряді, головній підгрупі V групи

 

     N   ) )

   +7   2 5

 

 

1s2 2s2 2p3

На зовнішньому рівні 5 електронів, спарених -2, неспарених -3.Зовнішній рівень незавершений, не вистачає 3 електронів.

 14 – 7 =7 нейтронів

Неметал

N2O5, валентність -V

 

Кислотні властивості: N2O5, НNО3

 

NH3, валентність  - III

 

   С < N < O

     V

     Р  

 

 Охарактеризувати за положенням в періодичній системі  та будовою атома  хімічні елементи з порядковими номерами 14 і 17.

 

​

1.угол N равен углу A,BC=12 CM=6  CN=4 найти AC

2.ВС ⊥ АС - значит, ∆ АВС прямоугольный.  

∆ ABC~∆ AFE - оба прямоугольные с общим острым углом А.  

Судя по отношения катета и гипотенузы в ∆ АFE, этот треугольник- египетский, значит, и ∆ АВС - египетский с отношением сторон 3:4:5 и коэффициентом подобия k=12:3=4, откуда АВ=5•4=20 см.

Полное решение:

∆ AEF~∆ ABC. Из подобия треугольников следует отношение ВС:EF=AB:AE

12:6=AB:10

6АВ=120 АВ=20 см

3.Дано :

СD = 4 , BC=9  ;

∠3 = ∠1 + ∠2  .

∠CDA =∠CAD +∠ DAB     * * * ∠3 = ∠1 + ∠2   * * *

но

∠CDA = ∠B + ∠ DAB  (как внешний  угол ΔDAB )

следовательно   ∠B = ∠CAD .

---

 По первому признаку подобия  ΔACD ~ ΔBCA  

( ∠ C - общее и ∠CAD =∠B )  

AC /BC =CD /AC ⇔ AC² =BC*CD ⇒ AC = √(BC*CD)  

AC =√(BC*CD) = √(9*4) =3*2 =6.

ответ : AC = 6.

Объяснение:

ответ: Sосн=225π(см²);

Sбок.пов=375π(см²); Sпол=600π(см²);

V=1500π(см³); Sсеч=300см²

Объяснение: образующая конуса с радиусом образуют прямоугольный треугольник, в котором радиус и высота - катеты, а образующая- гипотенуза. Найдём высоту конуса h по теореме Пифагора:

h²=обр²-r²=25²-15²=625-225=400;

h=√400=20см

Так как осевым сечением конуса является треугольник, то его площадь вычисляется по формуле:

S=½×а×h, где а- сторона треугольника, а h- высота проведённая к стороне. Стороной бокового сечения является диаметр конуса=15×2=30см

Sсеч=½×30×20=15×20=300см²

Найдём площадь основания по формуле:

S=πr², где r- радиус основания:

Sосн=π×15²=225π(см²)

Площадь боковой поверхности конуса вычисляется по формуле: S=πrl, где r=радиус, а l- образующая:

Sбок.пов=π×15×25=375π(см²)

Чтобы найти полную площадь поверхности конуса нужно суммировать обе площади: основания и боковой поверхности:

Sпол=Sбок.пов+Sосн=

=375π+225π=600π(см²)

Теперь найдём объем конуса по формуле: V=⅓×Sосн×h=225π×20=4500π×⅓=

=1500π(см³)