Суміжні та вертикальні кути, їх властивості
Суміжними називаються два кути, одна сторона яких спільна, а дві інші утворюють пряму, тобто є доповняльними променями.
Сума суміжних кутів дорівнює 180 градусам.
Два суміжних кути утворюють розгорнутий кут.
Якщо два кути рівні, то суміжні з ними кути теж рівні.
Кут, суміжний із прямим кутом, є прямим.
Кут, суміжний з гострим кутом, є тупим.
Кут, суміжний з тупим кутом, є гострим.
Будь-який промінь, що виходить із вершини розгорнутого кута і проходить між його сторонами, поділяє його на два суміжні кути.
Якщо два кути рівні, то суміжні з ними кути також рівні.
Два кути, суміжні з одним і тим же кутом, рівні.
Якщо два суміжні кути рівні, то вони прямі.
Вертикальними називаються два кути, сторони одного з яких є додатковими променями до сторін другого кута.
Вертикальні кути рівні.
При перетині двох прямих утворюються дві пари вертикальних кутів і чотири пари суміжних кутів.
Якщо відомий один із кутів, що утворились при перетині двох прямих, то знайти інші кути можна таким чином: знайти кут, суміжний з даним, враховуючи, що їх сума 180 градусів, після чого знайти кути, вертикальні з відомими, враховуючи, що вертикальні кути рівні.
Запам’ятайте поняття про теорему, аксіому та доведення.
Доведення — міркування про правильність твердження про властивість тієї або іншої геометричної фігури.
Теорема — твердження, яке треба довести.
Аксіома — твердження, що не потребують доведення, і які містяться у формулюваннях основних властивостей найпростіших фігур.
у земного шара есть несколько оболочек: атмосфера — воздушная оболочка, гидросфера — водная оболочка, литосфера — твердая оболочка.
третья за отдаленностью от солнца планета— земля имеет радиус 6370 км, среднюю плотность— 5,5 г/см2. во внутреннем строении земли принято различать следующие слои:
земная кора — верхний слой земли, в котором могут существовать живые организмы. толщина земной коры может быть от 5 до 75 км.
мантия — твердый слой, который находится ниже земной коры. его температура достаточно высока, однако вещество находится в твердом состоянии. толщина мантии порядка 3 000 км.
ядро — центральная часть земного шара. его радиус приблизительно 3 500 км. температура внутри ядра высока. считается, что ядро состоит в основном из расплавленного металла,
предположительно — железа.
земная кора
выделяют два основных типа земной коры — континентальный и океанический, плюс промежуточный, субконтинентальный.
земная кора тоньше под океанами (около 5 км) и толще — под материками (до 75 она неоднородна, различают три слоя: базальтовый (залегает ниже всего), гранитный и осадочный (верхний). континентальная кора состоит из трех слоев, тогда как в океанической гранитный слой отсутствует. земная кора формировалась постепенно: сначала был сформирован базальтовый слой, затем — гранитный, осадочный слой продолжает формироваться и в настоящее время.
горные породы — вещество, из которого состоит земная кора. горные породы подразделяются на следующие группы:
1. магматические горные породы. они образуются при затвердевании магмы в толще земной коры или на поверхности.
2. осадочные горные породы. они образуются на поверхности, формируются из продуктов разрушения или изменения других пород, биологических организмов.
3. метаморфические горные породы. они образуются в толще земной коры из других горных пород под действием определенных факторов: температуры, давления.
