С рекурсивной подпрограммы решить задачу на C#
Дано натуральное число N. Найти и вывести все числа в интервале от 1 до N-1, у которых произведение всех цифр совпадает с суммой цифр данного числа. Если таких чисел нет, то вывести слово "нет". Пример N=44. Числа: 18, 24.

Все модели можно разбить на два больших класса: модели предметные (материальные) и модели информационные. Предметные модели воспроизводят геометрические, физические и другие свойства объектов в материальной форме (глобус, анатомические муляжи, модели кристаллических решеток, макеты зданий и сооружений и др.) .
Информационные модели представляют объекты и процессы в образной или знаковой форме.
Образные модели (рисунки, фотографии и др. ) представляют собой зрительные образы объектов, зафиксированные на каком-либо носителе информации (бумаге, фото- и кинопленке и др.) . Широко используются образные информационные модели в образовании (вспомните учебные плакаты по различным предметам) и науке, где требуется классификация объектов по их внешним признакам (в ботанике, биологии, палеонтологии и др.) .
Знаковые информационные модели строятся с использованием различных языков (знаковых систем) . Знаковая информационная модель может быть представлена в форме текста (например, программы на языке программирования) , формулы (например, второго закона Ньютона F=m·a), таблицы (например, периодической таблицы элементов Д. И. Менделеева) и так далее.
Иногда при построении знаковых информационных моделей используются одновременно несколько различных языков. Примерами таких моделей могут служить географические карты, графики, диаграммы и пр. Во всех этих моделях используются одновременно как язык графических элементов, так и на протяжении своей истории человечество использовало различные и инструменты для создания информационных моделей. Эти постоянно совершенствовались. Так, первые информационные модели создавались в форме наскальных рисунков, в настоящее же время информационные модели обычно строятся и исследуются с использованием современных компьютерных технологий.

Відповідь:

Алгоритм— точно визначена послідовність дій, що ведуть від варіацій початкових даних до шуканого результату. При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій.

Алгоритм має такі властивості:

1. Скінченність — алгоритм повинен завершуватися за скінченну кількість кроків.

2. Масовість - застосування конкретного алгоритму для розв'язання цілого класу однотипних задач із різними наборами вхідних даних.

3. Дискретність - можливість розчленування процесу виконання алгоритму на окремі кроки.

4. Елементарність -крок алгоритму має бути елементарним, можливість виконання якого людиною або машиною не викликає сумнівів.

5. Детермінованість - однозначність процесу виконання алгоритму. Результат роботи алгоритму однозначний при однакових наборах вхідних даних.

6. Результативність - алгоритм повинен завжди приводити до певного результату. Він не може закінчувати свою роботу невизначеною ситуацією.

7. Формальність - виконавець алгоритму повинен отримати результат, не вникаючи в його суть. Так, комп'ютери, виконуючи автоматизовані алгоритми, не розуміють суть завдання.

8. Ефективність - алгоритм повинен бути по можливост виконуватися з мінімальними витратами машинного часу та апаратного забезпечення.

За до алгоритму кожний конкретний результат отримується за скінченну кількість кроків зі скінченної множини даних. Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується з отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосовний. Проте в деяких ситуаціях процес виконання алгоритму для певних початкових даних продовжується необмежено. Тоді кажуть, що до таких початкових даних алгоритм незастосовний.

Алгоритмізація- це сукупність взаємопов'язаних дій, що виконуються в процесі розробки та обґрунтування алгоритму.

Алгоритмізація включає:

• розчленування обчислювального процесу на автономні кроки;

• формальний запис змісту кожного кроку обчислювального процесу;

• визначення порядку виконання виділених кроків;

• перевірку правильності роботи алгоритму при реалізації заданого методу обчислення.

Існує кілька в запису алгоритмів:

• словесна форма алгоритму;

• словесно-формульний запис алгоритму;

• графічний запис алгоритму б, що використовує псевдокоди запису алгоритмів повинні відповідати таким вимогам:

• забезпечувати компактний і наглядний запис алгоритму;

• бути якомога зрозумілішим і потребувати мінімуму додаткових пояснень;

• містити строгі правила запису алгоритму, щоб уникнути неоднозначності розуміння відповідних записів;

• забезпечувати достатньо формальний перехід на мови програмування високого рівня.

При записі алгоритму у словесній формі існує загальна методика: кожний алгоритм повинен мати ім'я, що розкриває його зміст. Необхідно позначити початок і закінчення алгоритму, описати вхідні та вихідні дані, що є результатом роботи алгоритму, передбачити команди, що дозволять виконувати певні дії над введеними даними.

Словесно-формульный запис алгоритму відбувається за до слів та формул та, як правило, розкриває зміст етапів виконання алгоритму на професійній мові предметної області в довільній формі. Алгоритм повинен бути записаний так, щоб зміст фрази однозначно визначався її формою.

Графічний запис алгоритму відбувається за до спеціальних графічних схем алгоритмів — блок-схем. Блок-схема алгоритму є системою зв'язаних геометричних фігур з коротким словесним доповненням. Кожна з фігур відображає один крок розв'язку задачі й називається блоком. Послідовність виконання кроків вказується стрілочками, що їх з'єднують. Усередині блоків проводять формалізовані записи, що розкривають зміст виконуваних операцій. У схемі блоки намагаються розміщувати зверху вниз, у порядку їх виконання. Для наочності операції різного виду відображаються на схемі різними геометричними фігурами:

Пояснення: З Вас ♥