Ценность информации — одно из важных свойств информации, оценка которого зависит от целей процессов её генерации, рецепции и обработки. Изучается специальными теориями информации, теорией принятия решений.
Удобнее всего рассматривать проблематику ценности информации, приняв за определение информации (в духе работы Г. Кастлера[en] «Возникновение биологической организации»), что: «информация есть запомненный выбор одного варианта из нескольких возможных и равноправных».
С понятием информации тесно связано и понятие количества информации. Количество информации применимо как численная характеристика полного количества информации, так и количества ценной информации. Информация некоторого сообщения может быть как полностью ценной, так и не содержать ценной информации вообще[3]. Понятиям «ценности» и «осмысленности» информации, несмотря на их важность в информатике, обычно строгого определения не давали[4].
В информатике (развившейся из теории связи) ценность информации, её эволюция и вопросы спонтанного возникновения в сложных системах не является предметом изучения, так как цель предполагается заданной извне. Смысловые и прагматические аспекты информации, в том числе ценность и осмысленность, изучаются в рамках семантической и прагматической теорий информации
Маршрутиза́ція (англ. Routing) — процес визначення маршруту прямування інформації між мережами. Маршрутизатор (або роутер від англ. router) приймає рішення, що базується на IP-адресі отримувача пакету. Для того, щоб переслати пакет далі, всі пристрої на шляху слідування використовують IP-адресу отримувача. Для прийняття правильного рішення маршрутизатор має знати напрямки і маршрути до віддалених мереж.
Є два типи маршрутизації:
Статична маршрутизація — маршрути задаються вручну адміністратором.
Динамічна маршрутизація — маршрути обчислюються автоматично за до протоколів динамічної маршрутизації — RIP, OSPF, EIGRP, IS-IS, BGP, HSRP та ін, які отримують інформацію про топологію і стан каналів зв'язку від інших маршрутизаторів у мережі.
Оскільки статичні маршрути конфігуруються вручну, будь-які зміни мережної топології вимагають участі адміністратора для додавання і видалення статичних маршрутів відповідно до змін. У великих мережах підтримка таблиць маршрутизації вручну може вимагати величезних витрат часу адміністратора. У невеликих мережах це робити легше. Статична маршрутизація не має можливості масштабування, яку має динамічна маршрутизація через додаткові вимоги до налаштування і втручання адміністратора. Але і у великих мережах часто конфігуруються статичні маршрути для спеціальних цілей у комбінації з протоколами динамічної маршрутизації, оскільки статична маршрутизація є стабільнішою і вимагає мінімум апаратних ресурсів маршрутизатора для обслуговування таблиці.
Динамічні маршрути виставляються іншим чином. Після того, як адміністратор активізував і налаштував динамічну маршрутизацію за одним з протоколів, інформація про маршрути оновлюється автоматично в процесі маршрутизації після кожного отримання з мережі нової інформації про маршрути. Маршрутизатори обмінюються повідомленнями про зміни у топології мережі в процесі динамічної маршрутизації.
Протоколи
Протокол маршрутизації (RIP, OSPF, IGRP, EIGRP, IS-IS, BGP, HSRP тощо) може працювати тільки з пакетами, які належать до одного з маршрутизованих протоколів, наприклад, IP, IPX чи AppleTalk.
Объяснение:
